Юрій РУФ (ДАДАК): патріотична поезія

Юрій РУФ1 квітня 2022 року на Луганщині в бою за Україну із російськими окупантами загинув відомий поет, науковець, громадський діяч та засновник літературно-просвітницького проєкту “Дух Нації’ Юрій Романович ДАДАК (поетичне псевдо – Юрій РУФ).

Слід сказати, що за життя поета друком вийшла низка збірок його віршів, серед яких: “Багряна лірика” (2012), “Час Революції” (2014), “На зламі епох” (2015), “Ваніль чи сталь?!” (2022). Вірші Юрія увійшли також до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок “Голос крові” (2013) і “Відлуння свинцевих громовиць” (2015).

Нижче подано кілька його віршів, які пронизані патріотизмом, у яких УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ прославлялися як горда ДЕРЖАВА І НАЦІЯ. Його поезія надихає на подвиги в імя України і сприяє патріотичному вихованню, підвищенню бойового духу, мотивує та загострює почуття національної гідності.

Юрій загинув смертю ГЕРОЯ, до останнього подиху захищаючи рідну українську землю.

Пам’ять про цю СВІТЛУ ЛЮДИНУ, вірного сина України житиме в наших серцях і у його пронизливих і патріотичних віршах.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!

“Ангел Смерті. Крути”

Здималась до небес земля, вогонь палав,
У тій пожежі навіть сніг вогнем зайнявся –
Народний дух супроти зла повстав –
Здригнувся, впав, поліг, але не здався.
Зоря стлівала в відблисках пожеж,
Засніжені окопи, зриті кулями, мовчали,
Десь, в далині, там, на межі всіх меж,
Крильми закривши очі, ангели ридали.
Зоря стлівала в відблисках пожеж,
Засніжені окопи, зриті кулями, мовчали,
Десь, в далині, там, на межі всіх меж,
Крильми закривши очі, ангели ридали.
І він ридав, у сховку чорноти,
Ридав навзрид, суворий Ангел смерті,
Важкий тягар на крилах мусів він нести –
Тіла бійців – завзятих, юних, впертих….
Серед оплавленого пластику й металу,
Під шквальним вихором ворожого вогню,
Щитом сталевим воїни стояли
Супроти псів ординських ведучи війну.
I “наваросія” у паніці вищала,
К…пи дохли, наче сарана,
В хаосі болю, пластику й металу
Минали дні – пекельних 242*.

* - “242 дні” (про бої за Донецький аеропорт)

Поки всі сплять”

Поки всі сплять, поки сонце іще не зійшло,

Гине вогонь, догоряє остання лампада.

Де той літак, що світанком візьме на крило

І понесе там, де небо, тепло й зорепади?

Поки всі сплять, поки тиша скрипить за вікном,

Холод весни заповзає в кімнату надранням.

Де той вокзал, що покличе сигнальним гудком

І проведе між одвічними “вперше” й “востаннє”?

Поки всі сплять, поки сон обіймає рідню,

В світлі вогню ти ледь чутно виходиш з кімнати.

Сонце встає, йде на зустріч наступному дню,

А літаки й паротяги чекають команди рушати.

Його друзі та знайомі поділилися спогадами про поета Юрія РУФА:

  • Ця видатна Людина знаходила час не тільки на поезію та боротьбу за Україну, а й на родину – у Юрія залишилася дружина та дві доньки.
  • “І розривався між любов’ю до України і своїх трьох дівчат дружини і двох доньок. я не розумію, чому через орків його серце сьогодні перестало битися, а його дівчата мають страждати…Ми що людні платимо дуже високо ціну! Ці жертви не можуть бути марними. Ми мусимо перемогти! Правда мусить перемогти!" – написала його подруга Наталія Піпа.
  • Він був популятаризом усього українського музики, ю-тьюбу, спілкування. Бо добре знав чия мова того влада. Також він був популяризатором здорового способу життя. Засновником бренду одягу @Гwear. (І так сталося, що я сиджу саме у цьому светрі і пишу цей пост…). Коли Юрко пішов в ЗСУ я не здивувалася. Він інакше не міг";
  • Він завжди був готовий послухати, пожартувати, подискутувати. Більше того, говорити можна було про багато різних речей: від історії, поезії, і до правильного харчування, походів в Карпати, і трамваю на Сихів. Був готовий допомогти чи подарувати якусь свою нову футболку, чи нову збірку. Був….;
  • Величезна втрата для національно-вишкілького братерства. Він палко писав, так само читав свої вірші та виводив на сцену українські гурти. А потім поїхав на війну;
  • Я памятаю більшість його цінних думок. Їх ми візьмемо на озброєння у здобутті української України, про яку він так мріяв. Спочинь, Друже. Дякую за Чин.

Шанувальники, знайомі й друзі висловлюють глибокі співчуття родині Юрія.

Пригадаємо – Спецпроєкт “Варті уваги”. Поет-сихівчанин, який живе серед нас: інтерв’ю з Юрієм Руфом.

Last modified on Monday, 04 April 2022 09:00

logo nltuUKRAINIAN
NATIONAL
FORESTRY
UNIVERSITY

 

 

© 2023 НЛТУ України

JoomShaper