Проект QUARSU є проєктом структурних реформ у системі вищої освіти України та передбачає впровадження його результатів на національному рівні. У рамках цього проєкту передбачена апробація в університетах України кращих європейських практик з визнання освітніх і професійних кваліфікацій та результатів навчання, у тому числі – формального, неформального та інформального.

Основні цілі проєкту:

• • розроблення, створення та апробація методології визнання, сумісної з Національною рамкою кваліфікацій;
• • розвиток людських ресурсів (кадрів) для визнання;
• • створення платформи для підтримки визнання.

Основні напрями діяльності та очікувані результати за проєктом:

• • аналіз існуючих стандартів та методологій;
• • розроблення методології визнання;
• • створення Центрів визнання у партнерських закладах вищої освіти України;
• • розповсюдження результатів проекту.

Координатор проєкту: Ягелонський університет, м. Краків, Польща – професор Марек Франкович.

Національний координатор проєкту: Національний університет “Одеська Морська Академія”; проректор з науково-педагогічної роботи, д-р техн. наук, професор Вадим ЗАХАРЧЕНКО.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span6"]

Марек Франкович

Координатор (головний менеджер) проєкту,

професор Ягелонського університету

(м. Краків, Польща)

[/col]
[col class="span6"]

Вадим ЗАХАРЧЕНКО

Координатор проєкту від України,

проректор з науково-педагогічної роботи

НУ “ОМА”, д-р техн. наук, професор

[/col]
[/row]

Учасники проєкту (партнери):

• Ягеллонський університет, м. Краків, Польща;

• Варшавська школа економіки, Польща;

• Політехнічний інститут Коїмбра, Португалія;

• Національний університет Ірландії, Корк, Ірландія;

• Талліннський університет прикладних наук, Естонія;

• Естонське агентство кваліфікацій, Естонія;

• Міністерство освіти і науки України;

• Федерація роботодавців України;

• Національний університет “Одеська морська академія”, Україна;

• Сумський державний університет, Україна;

• Національний лісотехнічний університет, Україна;

• Маріупольський державний університет (Донецький державний університет управління), Україна;

• Херсонський технічний університет, Україна.

Географія учасників проєкту

В цьому проєкті НЛТУ України є координатором робочого пакету “Поширення та використання результатів” з такими робочими завданнями:

• розроблення та затвердження плану поширення та використання результатів;

• створення та оновлення вебсайту проекту;

• поширення інформації про проєкт через соціальні мережі та медіа;

• підготовка промоційних матеріалів;

• проведення семінарів з тематики проєкту в Україні.

Координаційна зустріч Консорціуму проєкту розпочалася у понеділок, 3 липня в історичному приміщенні Польської академії мистецтв і наук (Польська академія навчання; пол. Polska Akademia Umiejętności). Академія була заснована в 1872 році зі штаб-квартирою в Кракові та є однією з двох установ у сучасній Польщі, що мають характер академії наук (інша – Польська академія наук зі штаб-квартирою у Варшаві). Польська академія мистецтв і наук є співвласником Польської бібліотеки в Парижі.

Учасники координаційної зустрічі в Польській академії мистецтв і наук

Академія бере свій початок від Академії навчання, заснованої в 1871 році, та була результатом перетворення Краківського наукового товариства, яке існувало з 1815 року. Хоча формально вона була обмежена австрійською владою, Академія від початку служила як освітнє і культурне товариство для всього польського народу. Її діяльність вийшла за межі Австрійської імперії, збираючи науковців з усієї Польщі та багатьох інших країн. Певним свідченням того, як вплив Академії поширювався поза межі тодішнього поділу, став 1893 рік, коли збірка Польської бібліотеки в Парижі, найбільша колекція польських матеріалів, зібраних під час Великої еміграції, була передана у власність Академії, і була заснована філія в Парижі.

Після Першої світової війни Академія була перейменована на «Польську Академію мистецтв і наук» (PAU) і стала офіційним представником польської науки, що дало можливість брати участь у роботі міжнародних наукових організацій. Серед іншого, PAU була членом-засновником Міжнародного академічного союзу (UAI). Період між світовими війнами був часом найбільшої активності в PAU, особливо у сфері публікацій: тоді було надруковано понад 100 серій публікацій, серед яких монументальний Польський біографічний словник (Polski Słownik Biograficzny).

Спочатку PAU було організовано у чотири секції: філологічна, історико-філософська, математично-природничі та медичні (з 1930 р.) науки. У 1942 році в Нью-Йорку Броніслав Малиновський, Оскар Галецький та інші вчені, пов’язані з Академією, яка була насильно закрита німецькими окупантами, заснували орган-наступника Польської Академії Наук – Польський інститут мистецтв і наук. Після краху комунізму в Польщі Польська академія навчання була відроджена та стала філією Польського інституту мистецтв і наук Америки.

Після німецької окупації PAU продовжувала свою діяльність у тих самих сферах до 1952 року, коли влада вирішила взяти під контроль її установи та активи від імені Польської академії наук у Варшаві, яка тоді створювалася. Однак PAU ніколи не була формально розпущена, і після двох невдалих спроб її реактивації в 1956-1957 та 1980-1981 роках вона нарешті змогла відновити свою діяльність одразу після системних перетворень 1989 року.

У подальшому зустріч продовжилася у Ягелонському університеті – найстарішому закладі вищої освіти у Польщі та одному із найстаріших університетів Європи. Він був заснований 12 травня 1364 року польським королем Казимиром Великим. У 2024 році університет відзначатиме свій ювілей – 660-ту річницю цієї знаменної події.

З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся проректор з якості освіти університету, професор Радослав Рибковскі (Radoslaw Rybkowski). Професор Рибковскі розповів про академічну діяльність університету, міжнародну співпрацю та перспективи розвитку. Учасники зустрічі обмінялися думками щодо розширення та поглиблення співпраці між українськими університетами та Ягелонським університетом.

Професор Рибковскі висловив підтримку українському народу та віру в те, що російсько-українська війна якнайшвидше закінчиться перемогою України.

Під час зустрічі з проректором з якості освіти Ягелонського університету, професором Радославом Рибковскі

Після завершення зустрічі учасники мали змогу ознайомитися зі структурними підрозділами Ягелонського університету, його унікальними історичними залами, аудиторіями та лабораторіями.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span6"]

[/col]

[col class="span6"]

[/col]
[/row]

Учасники зустрічі у залі засідань сенату Ягелонського університету

Слід сказати, що в знак солідарності з українським народом на усіх навчальних корпусах і на території Ягелонського університету, поряд із державним прапорм Польщі, встановлені прапори України. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну університет надає посильну допомогу українцям, які перебувають на території Польщі, а також гуманітарну допомогу університетам України.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span8"]

[/col]

[col class="span4"]

[/col]
[/row]

У холі та поблизу адміністративного корпусу Ягелонського університету

Зокрема, учасники зустрічі побували на факультеті хімії, який розміщено у передмісті Кракова. Слід сказати, що усі корпуси побудовано на початку 2000-х років у сучасному стилі та з використанням новітніх інженерних технологій. Ми мали можливість ознайомилися з кафедрами та сучасними лабораторіями.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span6"]

[/col]
[col class="span6"]

[/col]
[/row]

Навчальні корпуси факультету хімії

Професор Луціян Хміляж (Lucjan Chmielarz) ознайомив учасників зустрічі з процедурою акредитації освітніх програм у Польщі, особливостями формування освітніх програм та вимогами до освітніх компонент з огляду на забезпечення якості освіти.

Виступ професора Луціяна Хміляжа

У вівторок, 4 липня Учасники зустрічі відвідали Гірничо-металургійну академію імені Станіслава Сташиця (AGH University of Science and Technology) – одного із найстаріших університетів Польщі. Гірнича академія була створена завдяки зусиллям багатьох поколінь поляків. Багатолітні зусилля польських інженерів – гірників та металургів, депутатів і влади Кракова, привели до створення вищої гірничої школи у Кракові в 1913 році. Однак початок Першої світової війни завадив розпочати навчальний рік. Після відновлення Польщею незалежності у 1918 році Оргкомітет відновив роботу. 8 квітня 1919 року Рада Міністрів ухвалила постанову про заснування та запуск Гірничої академії в Кракові. 1 травня 1919 року було призначено її перших професорів. 20 жовтня 1919 року голова держави Юзеф Пілсудський урочисто відкрив Гірничу академію в аудиторії Ягелонського університету.

Зустріч розпочав ректор академії, професор Єржі Ліс (Jerzy Lis), який розповів про історію та сучасний стан університету, а також про його міжнародну діяльність, зокрема про співпрацю з українськими університетами. Ректор окреслив головні та перспективні напрямки можливої співпраці Академії з українськими університетами, а також поділився думками щодо досвіду існуючої співпраці.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span6"]

[/col]
[col class="span6"]

[/col]
[/row]

Під час зустрічі з ректором Гірничо-металургійної академії
імені Станіслава Сташиця в Кракові, професором Єржі Лісом

Про всесторонню допомогу Академії українським закладам освіти з часу повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну розповів керівник лабораторії інженерних інновацій, доцент Даріуш Сала (Dariusz Sala). Він зупинився на напрямках допомоги та окреслив коло українських університетів, яким надає допомогу Гірничо-металургійна академія в Кракові.

Учасники зустрічі обговорили питання розширення співпраці з Академією та можливість її участі у спільних міжнародних проєктах.

У холі Гірничо-металургійної академії

Після переїзду до Варшави учасники координаційної зустрічі продовжили роботу в четвер, 6 липня у Варшавській школі економіки.

Варшавська школа економіки (Польща) – найстаріший університет економіки в Польщі, місія якого – постійно навчати економістів та бізнес-лідерів, які обслуговують націю, країну та регіон. Варшавська школа економіки відома своєю традицією, гнучкою адаптацією програм до потреб студентів, якісним рівнем освіти та успішними випускниками.

У проєкті Варшавська школа економіки є координатором робочого пакету з управління якістю.

Академічний корпус Варшавської школи економіки

У новозбудованому за кошти Європейського Союзу навчальному корпусі університету (фото подано нижче) відбувся тренінг на тему “Визнання кваліфікації у Варшавській школі економіки”.

Новозбудований навчальний корпус Варшавської школи економіки

Тренінг проводила dr. Лізабета Буховіч (Lzabeta Buchowisz), яка поділилася набутим працівниками університету досвідом із визнання кваліфікації.

[row id="id_row" class="row_class"]
[col class="span6"]

[/col]
[col class="span6"]

[/col]
[/row]

Під час тренінгу

З презентацією про діяльність Варшавської школи економіки з огляду на співпрацю із закладами вищої освіти України виступила помічник ректора університету з питань кооперації із освітнім простором України д-р Ірина Дехтярова (dr. Iryna Degtyarova). Учасники зустрічі мали плідну дискусію щодо покращення ефективності співпраці між двома країнами у сфері вищої освіти.

У четвер, 7 липня відбулася робоча зустріч, на якій обговорювалися питання щодо виконання робочих пакетів за проєктом.

Координатор проєкту, професор Марек Франкович у своєму виступі зупинився на ключових завданнях подальшої реалізації проєкту:

- створення Центрів визнання кваліфікацій в українських університетах;

- встановлення закупленого обладнання для Центрів визнання кваліфікацій в українських університетах;

- розроблення методології визнання кваліфікацій.

Учасники обговорили ці ключові завдання та узгодили календарний план подальших дій з реалізації проєкту. Обговорено окремі питання управління та комунікації між учасниками проєкту.

На завершення у п’ятницю, 8 липня відбулася робоча зустріч в Міністерстві освіти Польщі, на якій представниками Міністерства освіти і науки України були запропоновані конкретні напрямки розширення міжнародної співпраці освітніх установ України та Польщі, які були детально обговорені та підтримані польськими колегами.

Микола БОРИС, Орест КІЙКО