Спеціальність 191 Архітектура та містобудування

• Освітньо-професійна програма “Ландшафтна архітектура ” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Ландшафтна архітектура ” (ОС “Магістр”)

Спеціальність 193 Геодезія та землеустрій

• Освітньо-професійна програма “Геодезія та землеустрій ” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 202 Захист і карантин рослин

• Освітньо-професійна програма “Захист і карантин рослин” (ОС “Бакалавр”)

Спеціальність 205 Лісове господарство

• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Мисливське господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “ Мисливське господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Лісове господарство” (ОНС “Доктор філософії”)

Спеціальність 206 Садово-паркове господарство

• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОС “Бакалавр”)
• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОС “Магістр”)
• Освітньо-професійна програма “Садово-паркове господарство” (ОНС “Доктор філософії”).

Науковці інституту постійно налагоджують тісні зв’язки з іншими інституціями як в Україні, так і за кордоном. Так, окрім споріднених українських вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ, успішно ведеться співпраця із лісогосподарськими підприємствами, національними парками та заповідниками, органами влади на місцях та громадськими організаціями.

Багатогранна співпраця із закордонними навчальними та науковими установами проводиться більшістю працівників інституту, а також студентами, які мають змогу навчатися у різних навчальних закладах за програмою ERASMUS+, проходити стажування та практики.

Серед наших давніх партнерів можна виокремити: Університет сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина); Університет Кордови (Іспанія); Університет Північної Кароліни (США); Каунаський університет прикладних наук (Литва); Університет прикладних лісових наук, м. Ротенбург (Німеччина); Тюнен-інститут міжнародного лісового господарства та лісової економіки (Німеччина); Альберт-Людвіґс Університет Фрайбурга (Німеччина); Баварський інститут насінництва та лісівництва (Німеччина); Науково-дослідний інститут лісового господарства, м. Варшава (Польща); Університет природничих наук, м. Люблін (Польща); Польська академія наук; Аграрний університет ім. Хугона Коллонтая в Кракові (Польща); Познанський університет наук життя (Польща); Ягелонський університет (Польща); Трансільванський університет, м. Брашов (Румунія); Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія); Аграрний університет, м. Алнарп (Швеція); Упсала університет (Швеція); Науково-дослідний інститут лісових екологічних систем Техінліс (Чехія); Швейцарський науково-дослідний інститут дослідження снігу, лісу і ландшафтів (Швейцарія).

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Студенти ННІ ЛСПГ (щорічно на навчання скеровуються 3-4 студенти) мають змогу навчатися за бакалаврськими та магістерськими програмами в рамках програми ERASMUS+ в Університеті Вальядоліду (Іспанія), Університеті сільськогосподарських наук та ветеринарії Клуж-Напока (Румунія), Університеті сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина), Шведському аграрному університеті, мають можливість проходження практик на передових підприємствах Німеччини.

Науково-педагогічні працівники інституту налагодили зв’язки зі спорідненими вищими навчальними та науково-дослідними закладами Польщі, Румунії, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії, Швеції, Угорщини, Чехії. Колектив ННІ ЛСПГ виступає організатором наукових міжнародних, всеукраїнських та університетських конференцій. Постійно розширюється співпраця працівників інституту з навчальними та науковими установами країн Західної і Східної Європи та Північної Америки, зокрема проводяться наукові дослідження спільно з дослідниками університету Марії Кюрі-Складовської та католицьким університетом м. Люблін (Польща), Природничим університетом в Познані, Краківською аграрною академією, Науково-дослідним інститутом лісового господарства (м. Варшава, Польща), Зволенським технічним університетом (Словаччина), Віденським лісогосподарським університетом, науково-дослідним інститутом генетики і селекції та космічним центром (Німеччина), Цюріхським технічним університетом (Швейцарія), університетами штатів Вермонт та Пенсільванія (США) і багатьма іншими навчальними та науковими закладами.

Науковці інституту беруть участь у виконанні загальноєвропейської програми зі створення та дослідження географічних культур бука лісового, яка координується ІЮФРО. Налагоджена тісна співпраця із Швейцарським науково-дослідним інститутом дослідження лісу, снігу і ландшафтів (WSL, Бірменсдорф, Швейцарія) в рамках Українсько-Швейцарської співпраці.

Науково-педагогічні працівники інституту налагодили зв’язки зі спорідненими вищими навчальними та науково-дослідними закладами Польщі, Румунії, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії, Швеції, Угорщини, Чехії. Колектив ІЛСПГ виступає організатором наукових міжнародних, всеукраїнських та університетських конференцій. Щорічно розширюється співпраця працівників інституту з навчальними та науковими установами країн Західної і Східної Європи та Північної Америки, зокрема проводяться наукові дослідження спільно з дослідниками університету Марії Кюрі-Складовської та католицьким університетом м. Люблін (Польща), Природничим університетом в Познані, Краківською аграрною академією, Науково-дослідним інститутом лісового господарства (м. Варшава, Польща), Зволенським технічним університетом (Словаччина), Віденським лісогосподарським університетом, науково-дослідним інститутом генетики і селекції та космічним центром (Німеччина), Цюріхським технічним університетом (Швейцарія), університетами штатів Вермонт та Пенсільванія (США) і багатьма іншими навчальними та науковими закладами.

Науковці інституту беруть участь у виконанні загальноєвропейської програми зі створення та дослідження географічних культур бука лісового, яка координується ІЮФРО. Налагоджена тісна співпраця із Швейцарським науково-дослідним інститутом дослідження лісу, снігу і ландшафтів (WSL, Бірменсдорф, Швейцарія) в рамках Українсько-Швейцарської співпраці.

ДОСЯГНЕННЯ:

• створення першої в Україні регіональної синтаксономічної схеми рослинності на основі еколого-флористичної класифікації рослинності;
• науковці науково-дослідної лабораторії молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин уперше клонували та секвенували 50 клонів і 11 генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстрували у міжнародній базі даних GenBank (NCBI, Вашингтон, США). Співробітники лабораторії уперше виявили поліморфізм за локусами генів дефензинів у хвойних рослин та розроблено молекулярно-генетичну методику мультилокусного ДНК-профілювання, яка використана для оцінки потенційної стійкості дерев до стресових умов;
• започатковано розроблення та впровадження у виробництво засад наближеного до природи ведення лісового господарства;
• створення Номінаційної форми та Проекту білатерального біосферного резервату «Розточчя» спільно з науковцями Польщі;
• функціонування «Музею деревини», «Музею лісової фауни» та Гербарію НЛТУ України, який одержав міжнародний акронім LWFU і внесений до реєстру гербаріїв України та до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання;
• тривалі дослідження географічних культур бука лісового на Розточчі, які створені за програмою IUFRO у 1995 році;
• участь спільно з науковцями Швейцарського науково-дослідного інституту лісу, снігу та ландшафтів в першій та другій інвентаризації букових пралісів Українських Карпат;
• багаторічні дослідження біорізноманіття Європи спільно з науковцями Університету Природничого в Любліні (Польща);
• довготривалі дослідження на профілі А. П’ясецького;
• тривалі дослідження географічних культур сосни звичайної на Розточчі;
• розроблено у 1984 році спосіб рубок головного користування для гірських лісів – механізовані угловинні рубки ЛЛТІ.

24 жовтня 1874 року у Львові відбулися урочистості з нагоди визначної події – початку діяльності першого на теренах Західної України лісівничого навчального закладу. Генріх Стшелецький, лісівник-практик з великим досвідом роботи, очолив Крайову школу лісового господарства. У цьому році на першому курсі розпочали навчання 21, а на другому – 6 учнів. Створений у складі Львівського лісотехнічного інституту в 1949 році лісогосподарський факультет продовжує глибокі історичні традиції лісівничої освіти в Західній Україні, готуючи фахівців для всіх регіонів нашої держави.

Значний внесок у розвиток лісівничої освіти та підготовку висококваліфікованих фахівців для лісового господарства зробили декани факультету доц. Ю.Д. Третяк (1944 – 1946 рр., Львівський політехнічний інститут); проф. М.М. Горшенін (1946 – 1949 рр., Львівський політехнічний інститут – Львівський сільськогосподарський інститут); проф. М.В. Давидов (1949 – 1953 рр.); доц. М.І. Калужський (1954 – 1955 рр.); доц. О.Я. Синькевич (1956 р.); доц. Т.М. Бродович (1956 – 1964 рр.); доц. Ю.Ф. Осипенко (1964 – 1973 рр.); проф. М.Х. Осмола (1973 – 1985 рр.); проф. Г.Г. Баранецький (1985 – 1991 рр.); проф. Г.Т. Криницький (1991 – 1994 рр.); доц. І.С. Вінтонів (1994 – 2002 рр.), з 2003 року  проф. С. І. Миклуш.

Відповідно до наказу ректора НЛТУ України  №247 від 27.12.2013 р. “Про утворення в структурі університету навчально-наукових інститутів” з 1 березня 2014 р. шляхом реорганізації на базі лісогосподарського факультету створено Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, який очолює д. с.-г. наук, проф. Степан Іванович Миклуш.

ВІДОМІ ВИПУСКНИКИ

Гаврусевич Ананій Миколайович – інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітника, доцент, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, підготував та опублікував 240 наукових праць, з квітня 1984 року директор Карпатського філіалу УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, а з квітня 1991 р. − першим директором інституту Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака.

Генсірук Степан Антонович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, академік Екологічної, інженерної, технологічної кібернетики і Лісівничої академії наук України. Дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, опублікував понад 500  наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, зокрема вісім монографій, під його керівництвом захищено 5 докторських і 25 кандидатських дисертацій, за плідну багаторічну науково-педагогічну працю нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня та золотою медаллю Міжнародної спілки науковців-лісівників (IUFRO) за значний науковий доробок, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені Шліхтера та премії імені Вернадського.

Герушинський Зіновій Юрійович – інженер лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), завідувач кафедри дендрології і деревинознавства (ЛЛТІ), дійсний член Лісівничої академії наук України. Розробник принципів ведення лісового господарства на типологічній основі, є автором 145 друкованих праць та під його керівництвом підготовлено та захищено три кандидатські дисертації.

Голубець Михайло Андрійович – інженер лісового господарства,  український державний та політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання, доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, віце-президент Лісівничої академії наук України, директор та почесний директор Інституту екології Карпат НАН України, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, автор близько 500 наукових праць, у тому числі 19 монографій, під його керівництвом захищено 5 докторських і 17 кандидатських дисертацій,  кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

Коліщук Василь Григорович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор кафедри дендрології і деревинознавства Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), український ботанік, основоположник української школи дендрохронології, автор більше 150 наукових праць біологічного, і лісівничо-екологічного спрямування. Під його керівництвом захищено 2 кандидатських та одна докторська дисертації. 

Парпан Василь Іванович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, академік Лісівничої академії наук України (ЛАНУ), опублікував понад 250 наукових, понад 70 – науково-популярних статей та близько 10 навчально-методичних робіт, під його керівництвом захищено 17 кандидатських та дві докторські дисертації, відзначений багатьма галузевими нагородами, серед них, почесне звання “Заслужений лісівник України”.

Рябчук Василь Петрович – інженер лісового господарства, професор, доктор сільськогосподарських наук, академік Лісівничої академії наук Національного лісотехнічного університету України, член Національної Спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії "Лісова пектораль". Опублікував більш як 300 навчальних та наукових праць та більше 30 науково-популярних та художніх книг, кореспонденції про флору і фауну, охорону природи, використання недеревинних ресурсів лісу. Під його керівництвом захищено дві.  докторські і 15 кандидатських дисертацій.

Парпан Василь Іванович – український лісівник, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, академік Лісівничої академії наук України (ЛАНУ), опублікував понад 250 наукових, понад 70 – науково-популярних статей та близько 10 навчально-методичних робіт, під його керівництвом захищено 17 кандидатських та дві докторські дисертації, відзначений багатьма галузевими нагородами, серед них, почесне звання “Заслужений лісівник України”.

Сабан Ярослав Олександрович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Українського державного лісотехнічного університету (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), Заслужений діяч науки і техніки України, автор більше 250 наукових праць лісівничо-екологічного і лісотаксаційного спрямування, під його керівництвом захищено 15 кандидатських дисертації.

Стойко Степан Михайлович – інженер лісового господарства, доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Лісівничої академії наук України, автор 10 наукових і науково-популярних монографій та 400-х наукових праць, під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.

Шевченко Сергій Васильович – інженер лісового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур та лісової меліорації Львівського лісотехнічного інституту (сьогодні Національний лісотехнічний університет України), лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки, автор більше 15 монографій, підручників та навчальних посібників, під його керівництвом захищено три кандидатські дисертації