Навчання студентів-лісотехніків в Технічному університеті м. Зволена

Деталі: Категорія: Відгуки Erasmus+

Впродовж останніх шести років НЛТУ України співпрацює з Технічним університетом м. Зволена (Словаччина) за програмою академічних обмінів Еразмус+. Технічний університет м. Зволена за освітньо-науковим профілем є подібним до НЛТУ України та готує фахівців у галузях лісового господарства, деревообробки та інженерії.

Студенти-лісотехніки мають можливість навчатись один-два семестри в партнерському університеті за програмою Еразмус+ з можливістю перезарахування результатів навчання після повернення до рідного університету.

Цієї осені двоє студенток ННІ ІМАКІТ Надія Ганчар та Яна Мішіна навчаються в Технічному університеті Зволена.

Відповіді студенток на найпоширеніші питання щодо навчання за програмою Еразмус+ – у цьому матеріалі.

1) Як ви отримали стипендію Еразмус+ ?

Надія Ганчар: «У чаті студентів отримала повідомлення, що є відкритим Еразмус+ конкурс на навчання в Університеті Зволена, вирішила спробувати. Головними критеріями відбору було навчатися на денній формі навчання і скласти іспит з англійської мови. Опісля була онлайн-співбесіда в нашому університеті – загальні питання по спеціальності. Я успішно її пройшла, і наш університет скерував мене на навчання до Університету м. Зволена. Одразу по приїзду до Зволена я підписала грантову угоду та отримала гроші в бухгалтерії. Все було не так складно, як могло здаватися спочатку».

Яна Мішіна: «Процедура однакова. Подала документи, пройшла співбесіду, отримала позитивну відповідь. Звісно, відчувала хвилювання - чи пройду цей конкурс, та вдячність - за те, що стипендія існує, та що є можливість проявити свої знання».

2) Яким є розмір стипендії та де проживаєте ?

Надія Ганчар, Яна Мішіна: «Розмір стипендії складає 800 євро у місяць. Проживаємо в гуртожитку від університету, що розташований за адресою: вул. Студентська, 27 (Študentská 27, Bariny). Це приблизно 5 хвилин від університету».

3)Перші враження від приймаючого університету?

Надія Ганчар: «Перші враження є досить позитивними. Нас дуже тепло прийняли, досить швидко оформили і допомогли з вирішенням усіх питань. Сам університет є досить великим та просторим. Аудиторії добре обладнані. Також мені сподобався їхній міжнародний студентський квиток ISIC. ISIC карта служить як підтвердження студентського статусу та є дисконтною картою у Словаччині та у 135 країнах, які офіційно визнали її. Для студента це своєрідний "ключ у світ" який має безліч бонусів, таких як: безкоштовний проїзд залізничним транспортом територією Словаччини, знижені ціни на відвідування різних розважальних та культурних заходів, знижки на придбання в офлайн та онлайн-магазинах тощо. У мене ISIC з чіпом, який є своєрідним ключем для того, щоб відчиняти двері в університет, в аудиторію, в гуртожиток , а також поповнивши його, ним розраховуються у їдальні. В університеті є безліч зон для відпочинку та красивий кафетерій. Гарна озеленена територія із фонтаном. З кімнати гуртожитка відкривається вигляд на гори. Також у гуртожитку знаходиться їдальня, де досить смачно готують і приємна атмосфера» .

4) Які дисципліни зараз вивчаєте ?

Надія Ганчар: У НЛТУ я навчаюсь на освітній програмі «Лісова інженерія», тому у Зволені вивчаю дисципліни у цьому напрямі, зокрема: «Silviculture», «English», «Forestry Mapping», «Wood Science and Wood Properties», «Biodiversity», «Biometry» .

Яна Мішіна: Дисципліни дуже цікаві, дотичні до моєї спеціальності «Галузеве машинобудування» в НЛТУ, а саме: «Ejektrotechnika a elektronika» , «Metrologia pre technikov», «Zaklady pouzivania CAD systemov» , «Technologia zlievania, zvarania a tvarnenia», «Anglicky jazyk-uroven B2».

5) Які основні відмінності між навчанням у Словаччині та Україні?

Надія Ганчар: «На жаль, через ситуацію в Україні та дистанційну форму навчання неможливо об'єктивно оцінити та описати відмінності у навчанні. В Україні, не зважаючи на все, викладачі гідно подають матеріал для того, щоб освоїти фах. Зараз дякую за те, що у мене є можливість ходити на пари офлайн у Зволені. Маємо багато практичних виїздів у ліс, і тут дуже часто організовують наукові екскурсії. А загалом мені подобається навчання і в Україні, і у Словаччині».

Яна Мішіна: «Очне навчання, яке маю зараз у Словаччині, дає змогу глибше вивчити предмети, якщо щось незрозуміло - то викладач поруч, будь-що можна уточнити, перепитати, а в аудиторіях є приклади виробів, які ми можемо в майбутньому зробити. Навчання різне в різних країнах і навчальних закладах, але кожне по-своєму чудове, корисне та цікаве. Маю надію на скоріше закінчення війни, аби зустрітись з рідними вже одногрупниками та слухати улюблені пари і в Україні».