У тиші, наповненій змістом, у словах, що відлунюють болем і гордістю, у поглядах, де поєдналися скорбота і сила – саме так у стінах Національного лісотехнічного університету України відбулося вшанування пам’яті Людини, яка стала символом незламності, Людини, чиє слово не замовкло навіть після того, як обірвалося життя… Юрій Дадак – РУФ

Цей день об’єднав студентів, викладачів, батьків і гостей не просто задля спогаду, це була зустріч із правдою, з глибинною, іноді болючою, але необхідною пам’яттю. 24 лютого 2022 року стало точкою, після якої вже неможливо було жити “як раніше”. Для Юрія Дадака це був момент вибору, який він зробив без вагань. Юрій став добровольцем, став воїном. Але насправді він просто залишився собою, бо його боротьба почалася задовго до війни. Вона жила в його текстах, у його поезії, у кожному слові, що звучало чесно і безкомпромісно. Війна лише зробила видимим те, що давно було в серці – любов до України і готовність за неї стояти до кінця.

Поезія РУФА – не про красу заради краси, вона про правду, про війну, про біль, який не можна замовчати... І про любов, яку неможливо знищити. Під час заходу звучали його вірші: “Останній бастіон”, “Я навчу вас”, “Безсмертні”, “Чуєш, хтось співає”, “Спасіба за пабєду”. Кожен рядок – як удар серця, кожне слово – як постріл правди. 

Особливим завершенням зустрічі став виступ фронтмена гурту “Тінь сонця” Сергія Василюка – воїна, для якого слова “честь”, “воля” і “Батьківщина” є не просто рядками з пісень, а сенсом життя. Його пісні звучали як продовження того самого слова. Слова, яке не зламати. Слова, яке веде вперед.

Цей захід став не лише вшануванням, а й продовженням справи. Університет долучився до збору коштів для українських захисників 1-го батальйону безпілотних систем “Вирій”, бо пам’ять – це не тільки про минуле, це про дію, про відповідальність, про вибір – тут і зараз!

Слава Україні! Героям слава!