- Деталі
- Категорія: Новини
Прощання з видатним поетом та дисидентом Ігорем Калинцем
28 червня відійшов у вічність Ігор Миронович Калинець (9 липня 1939 – 28 червня 2025) – авторитетна постать української культури ХХ століття. Його поезія – це гімн національній ідентичності, спротиву цензурі та тязі до правди, він був символом незламності та цивілізаційного вибору нації.
Видатний український поет, дисидент і політв’язень Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року в Ходорові на Львівщині. Закінчив філологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка в 1961 році, де й розпочалась його літературна діяльність. Перша поетична збірка «Вогонь Купала» вийшла друком у 1966 році. Як один із представників шістдесятництва Ігор Калинець був жертвою репресій. У 1972 році був засуджений на 6 років суворого режиму та 3 роки заслання за «загрозу радянській системі» через свої вірші. Провів роки у Пермських таборах та засланні в Забайкаллі разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем та перебував разом із дружиною, поетесою Іриною Стасів-Калинець. Після реабілітації 1990 року, Ігор Калинець присвятив себе відродженню української культури у Львові. Працював у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника, був почесним доктором Львівського університету, почесним громадянином Львова. Ігор Миронович є автором 17 поетичних збірок української культури та спротиву: «Тринадцять аналогій», «Слово триваюче», «Пробуджена муза», «Невольнича муза». У 1992 році отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за збірку «Тринадцять аналогій», а також – премію імені Василя Стуса, Орден князя Ярослава Мудрого, Орден Свободи у 2009 році. У СРСР Калинець був забороненим автором. Його поезію не публікували, але вона поширювалася самвидавом і виходила за кордоном – у Варшаві, Парижі, Мюнхені. Його засуджували не за дії, а виключно за тексти, інкримінували «антирадянську агітацію» – доказами стали його збірки, де він писав про Україну, свободу, дух. Він вірив, що українське слово – це форма спротиву тиранії, але цей спротив має бути не лозунговим, а красивим, витонченим. У липні 2024 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника експонувалась документальна виставка до 85‑річчя поета. Архівні листи, нагороди, перші видання – усе це нагадало громаді про важливість підтримки культури опору. Також родина Калинців ініціювала передачу майстерні Ігоря Мироновича до Львівської муніципальної бібліотеки, створивши простір для літературної резиденції, що стане платформою для сучасних авторів, перекладачів і дослідників дисидентського руху. Навесні 2025 року у Львівській опері відбувся ювілейний творчий вечір “Дорога Україна Ігоря Калинця”, за підтримки депутатів та меценатів, до програми увійшли музично-літературні композиції, прем’єри видань «Ігор Калинець дітям» та творів Ірини Калинець. В одному з інтерв'ю він сказав: “Нас рятує тільки українське слово. Якщо воно замовкне – ми зникнемо”.
Ректорат та колектив Національного лісотехнічного університету України висловлює щирі співчуття родині, друзям, мешканцям Львова та всій культурній спільноті України.
Світла пам’ять Ігорю Мироновичу КАЛИНЦЮ