Програма Erasmus+ вже кілька років поспіль залишається одним із найефективніших механізмів інтеграції НЛТУ України до європейського освітнього простору. Участь у міжнародних проєктах академічної мобільності є важливою складовою реалізації Стратегії інтернаціоналізації університету та послідовного розвитку партнерств із провідними універистетами.

Академічна мобільність відкриває для студентів-лісотехніків значно ширші можливості, ніж просто навчання за кордоном. Це доступ до сучасних лабораторій і спеціалізованого обладнання, опанування новітніх програмних продуктів, участь у дослідницьких проєктах, робота в мультикультурному середовищі та формування міжнародних професійних контактів.

В осінньому семестрі студенти-лісотехніки навчалися в університетах Іспанії, Німеччини, Словаччини, Болгарії та Туреччини. Про особливості навчального процесу, виклики адаптації, найцікавіші дисципліни та особисті враження - у відповідях студентів на найпоширеніші запитання щодо участі в програмі Erasmus+.

Які особливості навчального процесу у приймаючому університеті?

Денис Бочков (студ. гр. ДТ-22, навчався в Лісотехнічному університеті м. Софія, Болгарія): “В болгарському університеті моя спеціальність поділена на три “компоненти”: «Дизайн», «Комп’ютерні технології в меблевій промисловості» та «Технології деревини та меблів». На дисциплінах багато практичних робіт, мені найбільше сподобались: «Основи CAD (Computer-Aided Design - система автоматизованого проєктування)» - дисципліна, де проводять поглиблене навчання у програмі AutoCAD, та «Машинні елементи» - на парах я з іншими студентами проводили розрахунки та креслення деталей станків”.

Володимир Якимів (студ. гр. АК-31, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Більшість викладачів ставилися до своїх предметів з ентузіазмом, але певні предмети мені запам’ятались найбільше. “Роботизоване та вантажно-розвантажувальне обладнання” - вивчення моделювання взаємопов’язаних механізмів у CAD застосунку PTC Creo Parametric. Це чотири місяці сумлінної роботи з вивчення програмного забезпечення, опрацювання теорії, консультацій з викладачем, пошуку документів словацьких інженерних стандартів, проєктування та моделювання механізмів, правильної збірки елементів разом та створення технічних креслень. На мою думку, найвірогідніше, що саме навички PTC Creo Parametric я зможу використати професійно у подальшій кар’єрі. Як викладач говорила, ми з цього предмету досить далеко ”moved” (просунулись).“Семестровий проєкт” - було поставлене завдання спроектувати електричне коло та код для рухомого шасі на базі мікроконтролерної плати Arduino, а потім оформити звіт на 20 сторінок. Я розповідав про 5 різних версій цього шасі, електронні елементи які я задіяв, код який ці елементи керує та подальші покращення. Для візуальної складової я також застосував PTC Creo Parametric. “Метрологія в машинобудуванні” - досвід вимірювання елементів механізмів (таких як шестерні та гвинти) штангенциркулями та мікрометрами, а потім проводили аналіз інформації та визначали похибки”.

Володимир Мельниченко (студ. гр. КН-22, навчався в Університеті Вальядоліду, Іспанія): “Моя академічна траєкторія в Іспанії була зосереджена на найбільш перспективних галузях сучасності. Вивчення «Цифрової електроніки» заклало міцний фундамент у розумінні архітектури систем, тоді як курс «Основи машинного навчання» відкрив передові підходи до інтелектуального аналізу даних. Проте особливий інтерес викликала дисципліна «ІКТ в автомобільній промисловості», яка продемонструвала реальний вплив цифровізації на еволюцію транспорту. Крім суто технічних знань, надзвичайно корисним став курс «Академічне письмо», завдяки якому я опанував мистецтво професійної презентації результатів досліджень - навичку, що є критичною для сучасного інженера”.

Що найбільше сподобалося під час навчання?

Андрій Яворський (студ. гр. АК-31, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Цифрова система університету «UIS» (University Information System) в парі з середовищем Microsoft Teams, де можна зручно переглядати дати заходів, тестів, екзаменів та записатися на них. Також, ця система дає змогу комунікувати з усіма викладачами та працівниками університету через електронну пошту, або ж у форматі чатів, як у сучасних месенджерах, але на базі вищезгаданого MS Teams, не маючи при цьому їхніх контактних даних (вистачає лише вписати у пошуку ПІБ викладача, і можна запустити чат), при цьому, викладачеві видно хто йому пише, і може детально переглянути інформацію про вас (ПІБ, рік навчання, семестр тощо). Самі викладачі привітні та йдуть на зв’язок, навіть якщо не сильно володіють іноземною мовою”.

Богдана Качмар (студ. гр. КНС-21, навчалась в Університеті Вальядоліду, Іспанія): “Найбільше в навчанні мене вразила синергія між теорією та практикою. Викладачі заохочували до критичного мислення та активних дискусій, а лабораторії були оснащені за останнім словом техніки. Окрім академічних знань, програма подарувала мені безцінний культурний досвід: спілкування з людьми з різних країн навчило мене працювати в інтернаціональних командах та допомогло значно вдосконалити рівень володіння англійською мовою”.

Остап Хижий (студ. гр. ТДБ-21, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Умови навчання були дуже хороші. Нашу групу возили на екскурсії на виробництво, буквально в середину промисловості. При чому це не був один чи два дні, у них це цілий період кожного семестру, який триває до двох тижнів. Також був безкоштовний доступ до платних програм за професійним спрямуванням. Самі люди по менталітету дуже відрізняються, вони спокійні, нікуди не спішать”.

Які труднощі виникали під час мобільності?

Володимир Якимів (студ. гр. АК-31, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Єдиними труднощами було успішне проходження екзаменів, оскільки було передбачене проведення екзаменів та здання робіт словацькою, навіть якщо викладачі знають англійську”.

Володимир Мельниченко (студ. гр. КН-22, навчався в Університеті Вальядоліду, Іспанія): “На початковому етапі серйозним викликом стала адаптація до інтенсивного темпу та глибокої спеціалізації предметів, зокрема у сфері машинного навчання та автомобільної електроніки. Необхідність звикати до іншої структури іспитів та високі вимоги до самостійної роботи вимагали значної мобілізації зусиль. Проте саме ці виклики стали найкращою школою тайм-менеджменту”.

Як цей досвід вплинув на подальші академічні та професійні плани?

Володимир Якимів (студ. гр. АК-31, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Загалом, ця навчальна програма дала мені змогу познайомитись з однолітками (та й не тільки) з різних країн, випробувати себе в європейському навчальному процесі та набути кваліфікації, що допоможе мені в подальшому з моєю професією”.

Андрій Яворський (студ. гр. АК-31, навчався в Технічному університеті м. Зволен, Словаччина): “Що ж, якщо підводити підсумки, то участь в цій програмі дали мені багато чого. Подивитися як проходить навчання у європейському університеті, познайомитися з чудовими людьми, як зі своєї країни, так і з інших куточків світу. Навчання пройшло спокійно та насичено. Тому, всім рекомендую спробувати свої сили та приймати участь у подібних конкурсах”.

Богдана Качмар (студ. гр. КНС-21, навчалась в Університеті Вальядоліду, Іспанія): “Що дала мені участь у цій програмі? Це насамперед усвідомлення того, що межі існують лише в нашій уяві. Я здобула не лише кредити ЄКТС, а й бачення того, як розвиваються телекомунікації у світі. Сьогодні я відчуваю себе частиною глобальної професійної спільноти, готовою застосовувати здобутий досвід для розвитку української науки та інженерії. Наразі я продовжую своє навчання тут у рамках другого семестру. Можливість залишитися на додатковий період дозволяє мені ще глибше зануритися у дослідницьку роботу та взяти складніші курси, що базуються на вже здобутих знаннях. Другий семестр - це шанс реалізувати отримані навички у більш масштабних проектах та остаточно інтегруватися у міжнародну спільноту”.

Відділ міжнародних зв'язків