Нещодавно Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України відзначив 35 років від дня офіційного створення. Та його справжня історія значно давніша – вона почалася ще наприкінці ХІХ століття з перших дендрологічних колекцій Крайової школи лісівництва у Львові. Нині Ботанічний сад є не лише унікальним природоохоронним об’єктом, а й простором науки, освіти та екологічної просвіти. Про історію, наукову роботу та майбутнє цього зеленого осередку ми поспілкувалися з директоркою Ботанічного саду НЛТУ України, кандидаткою сільськогосподарських наук Наталією Кензьорою.

– Пані Наталіє, наприкінці лютого Ботанічний сад НЛТУ України відзначив 35-річчя. Чим особлива ця дата для саду?
– Для нас це не просто ювілейна цифра. Це нагода озирнутися назад і побачити довгий шлях, який пройшов сад, а також усвідомити його значення сьогодні. Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України було створено відповідно до постанови Ради Міністрів України 22 лютого 1991 року, а вже у 1992 році він отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Та насправді історія саду почалася значно раніше. Її коріння сягає кінця ХІХ століття, коли при Крайовій школі лісівництва у Львові заклали перші дендрологічні колекції. Саме вони стали основою сучасного дендрарію. Деякі з тих дерев ростуть і сьогодні, вони мовчазні свідки становлення лісівничої освіти у Львові та багаторічної традиції дослідження природи.

– Як змінювався сад упродовж ХХ століття?
– Територія поступово розвивалася, збагачувалася новими видами рослин і водночас залишалася важливою навчальною базою для студентів. Після Другої світової війни почалося формування дендропарку, де створювали систематизовані колекції дерев і чагарників. Важливим етапом стало заснування арборетуму в селі Страдч, що є своєрідною природною лабораторією під відкритим небом. Там у природних умовах досліджують, як поводяться різні деревні види, як вони адаптуються до клімату та які можуть мати перспективи для лісового господарства. Тому, коли у 1991 році Ботанічний сад отримав офіційний статус, він уже мав потужну наукову основу і понад столітню традицію досліджень.

– Яким є Ботанічний сад НЛТУ України сьогодні?
– Сьогодні це великий зелений простір площею 26,05 гектара. До його структури входять дендрарій, дендропарк, арборетум у Страдчі та декоративний розсадник. Наш колекційний фонд налічує понад 500 таксонів деревно-чагарникових рослин і понад 400 таксонів трав’янистих видів. Це рослини з різних куточків Європи, Азії та Північної Америки. Усі вони мають не лише декоративну, а й наукову та освітню цінність. Для студентів це справжня жива аудиторія, де можна не лише вивчати рослини за підручниками, а й бачити їх, досліджувати і працювати з ними безпосередньо.

– Яку наукову діяльність має сад?
– Попри невеликий колектив – у нас лише 14 штатних працівників – у саду ведеться активна наукова робота. Функціонують два профільні відділи, а дослідження координує Науково-технічна рада. Ми працюємо над питаннями інтродукції та адаптації рослин, вивчаємо їхню фенологію, досліджуємо стійкість видів до змін клімату та можливості їх використання у лісовому господарстві й міському озелененні. Результати цієї роботи регулярно публікуються у фахових українських та міжнародних наукових виданнях.

– Водночас Ботанічний сад – це не лише наука, а й простір для людей. Яку роль відіграє екологічна просвіта?
– Вона надзвичайно важлива. Ми проводимо тематичні екскурсії, заняття для школярів, співпрацюємо з природоохоронними організаціями. Для багатьох відвідувачів це перше знайомство з різноманіттям рослинного світу. Коли людина бачить на власні очі, наскільки багатою і водночас крихкою є природа, у неї природно виникає бажання її берегти. Саме тому сад є не лише місцем відпочинку, а й простором формування екологічної свідомості.

– Що для Вас особисто означає Ботанічний сад?
– Для мене це більше, ніж просто робота. Це живий простір, у якому поєднуються історія, наука і щира любов до природи. Тут відчувається зв’язок поколінь: від перших лісівників, які закладали ці насадження понад сто років тому, до сучасних студентів і дослідників, які продовжують їх вивчати. Сад постійно змінюється, росте, відкриває нові можливості для досліджень – і саме це робить його особливим.

– Яким Ви бачите майбутнє Ботанічного саду?
– Хотілося б, щоб він і надалі розвивався як сучасний науковий та освітній центр, відкритий для суспільства. Плануємо розширювати колекції рослин, розвивати наукові дослідження та посилювати міжнародну співпрацю. Водночас важливо, щоб сад залишався відкритим простором для людей, місцем, де можна відчути красу природи, відпочити і водночас дізнатися щось нове.

– Що б Ви хотіли побажати Ботанічному саду у його 35-ту річницю?
– Насамперед – життя і розвитку. Ботанічний сад – це простір, який постійно росте разом із людьми, що ним опікуються. Тож хочеться, щоб він і надалі наповнювався новими рослинами, новими дослідженнями, новими проєктами та ідеями. І, звісно, я бажаю, щоб сюди приходило якомога більше відвідувачів – студентів, школярів, родин із дітьми, усіх, хто прагне відчути спокій і красу природи. Адже саме через такі місця люди починають по-справжньому цінувати природне багатство.

Ботанічний сад НЛТУ України – це живий спадок багатьох поколінь. І я щиро вірю, що він ще довго буде місцем, де народжуються знання, зростає любов до природи і формується відповідальність за її майбутнє.

Віртуальна мандрівка дендропарком Ботанічного саду НЛТУ України.

Розмовляла – керівниця відділу комунікацій НЛТУ України
Наталія Онисько