Конференції під егідою ЛАНУ

7 листопада 2025 року відбулися чергові Загальні збори Лісівничої академії наук України (ЛАН України). Наукова лісівнича спільнота вкотре зібралася у м. Львові для обговорення важливих проблем лісівничої науки і практики.

Зі вступним словом і привітанням до учасників Загальних зборів звернувся Президент ЛАН України, доктор біологічних наук, професор Г.Т. Криницький. Було зазначено, що Лісівничій академії наук України у листопаді поточного року виповнюється 32 роки (установча конференція зі створення ЛАН України відбулася 30 листопада 1993 року). Це вже доволі тривалий період функціонування цього громадського об’єднання у лісовій галузі. Водночас, як і в попередні 30 років, так і в цьому 2025 році, академіки та член-кореспонденти всіх трьох відділень (Західного, Центрального і Східного) працювали активно, творчо і результативно.

З вітальним словом до академічної спільноти виступив ректор НЛТУ України, член-кореспондент НАН України, академік ЛАН України, професор В.С. Загорський, який повідомив про значні досягнення колективу Лісотехнічного університету в науковій, освітній та міжнародній діяльності. Завдяки вагомим напрацюванням колективу університету, заклад вищої освіти віднесено до категорії закладів із незначним ступенем ризику, і це – найкращий результат серед ЗВО м. Львова.

Конкретні напрацювання громадської організації було відображено у доповідях керівників відділень, а в аспекті узагальнення варто відзначити такі основні напрями роботи Лісівничої академії наук України у 2025 році.

1. Продовження як фундаментальних, так і прикладних досліджень з проблем лісознавства (зокрема лісової екології, селекції та захисту лісу), практичного лісівництва, агролісомеліорації, лісокористування, деревооброблення та економіки лісу. Незважаючи на дуже складні умови, дослідниками отримано низку цінних у науковому і практичному аспектах результатів.
2. Організація і проведення науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів та активна участь у їхній роботі членів Академії.
3. Активна міжнародна діяльність – обмін інформацією, участь у спільних наукових дослідженнях, відрядження за кордон для вивчення іноземного досвіду тощо.
4. Здійснення видавничої діяльності. Зокрема, підготовлено черговий 28-ий випуск «Наукових праць ЛАН України», випуски 146 і 147 збірника «Лісівництво і агролісомеліорація», 4-ий випуск збірника «Лісівничо-екологічні проблеми Східного Полісся» за 2025 рік.
5. Завдяки зусиллям членів ЛАН України та лісівників Львівщини, було розширено роботи з подальшого запровадження принципів наближеного до природи лісівництва у лісове господарство України. Напрацювання науковців Західного відділення ЛАН України в цьому аспекті активно підтримують та удосконалюють колеги Східного і Центрального відділень.

Упродовж звітного року члени Лісівничої академії проводили роботу щодо вирішення проблем лісівничої освіти, науки і практики, підвищення престижу лісівничої та лісоінженерної справи, охорони і примноження лісових багатств держави. Зі звітами виступили керівники відділень.

Так, керівник Західного відділення академік О.І. Голубчак зазначив, що основною метою діяльності відділення є наукове забезпечення державної політики України в сфері раціонального природокористування в карпатському регіоні. Зокрема, науково-дослідна діяльність Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (УкрНДІгірліс) зосереджена в чотирьох основних напрямах: 1) Удосконалення системи заходів здійснення лісовідновлення з урахуванням зміни клімату в гірських лісах Українських Карпат; 2) Розроблення системи заходів з адаптації гірських лісів Українських Карпат до зміни клімату; 3) Вивчення стану, структури та ключових аспектів управління лісами регіону Українських Карпат на територіях, які можуть бути віднесені до особливо охоронних; 4) Дослідження методів рекультивації трелювальних волоків в гірських лісах Українських Карпат.

Окрім чотирьох бюджетних тем, УкрНДІгірліс виконує цілу низку наукових тем за договорами з ДП «Ліси України» та іншими організаціями. Так, станом на 01.10.2025 р. заключено 18 договорів з різними суб’єктами господарської діяльності на загальну суму 1087239 грн. За договорами з ДП «Ліси України» науковці Інституту виконують три теми: 1) «Особливості ведення лісогосподарської діяльності на основі цільового діаметру: ризики та можливі наслідки»; 2) «Розробка порядку інвентаризації лісових автомобільних доріг»; 3) «Наукові дослідження інвентаризаційного та моніторингового характеру на території землекористувачів, землі яких включені до складу філії «Карпатський лісовий офіс» Болехівського надлісництва стосовно визначення та віднесення репрезентативних ділянок, червонокнижних та зникаючих видів, особливо цінних захисних ділянок».

Спільно із Карпатським біосферним заповідником здійснено заходи з організації Міжнародного круглого столу в порядку виконання завдань у рамках Карпатської конвенції  та подальших перспектив  розвитку Карпатського регіону України. Науковці Інституту підготували низку документів, спрямованих на  вироблення позиції України стосовно виконання регламентів Європейського Союзу, які відносяться до охорони і збереження цінних природних об’єктів.

Проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, академік В.В. Лавний доповнив звіт Західного відділення науковим доробком працівників Національного лісотехнічного університету України – членів Лісівничої академії. Доповідач наголосив, що НЛТУ України у 2025 р. підтвердив високий рівень своєї наукової діяльності, увійшовши до п’ятірки найкращих закладів вищої освіти України за результатами державної атестації науково-технічної діяльності в аграрно-ветеринарному напрямі. За підсумками оцінювання, НЛТУ України отримав 64 бали атестаційної оцінки та увійшов до групи Б, що засвідчує стабільно високі результати роботи науковців університету.

Під час візиту науковців НЛТУ України до Університету сталого розвитку Еберсвальде Національний лісотехнічний університет України було прийнято до Альянсу “COPERNICUS” (Європейської мережі вищої освіти для сталого розвитку). Ректор НЛТУ України Володимир Загорський підписав акт про приєднання до Альянсу та отримав сертифікат від канцлера HNEE Маркуса Кьонеке.

12 червня 2025 р. відбувся VI Міжнародний лісопромисловий форум «Лісовий сектор України: сьогодення і майбутнє». Традиційно співорганізатором та партнером цього масштабного галузевого заходу виступив НЛТУ України. Форум об’єднав понад 300 учасників – представників органів державної влади, деревообробного бізнесу, наукових установ, міжнародних організацій та профільних закладів вищої освіти, народних депутатів. У фокусі – обговорення необхідності відновлення лісових територій та забезпечення сталого лісового господарства в аспекті викликів воєнного часу.

30 червня 2025 р. у Національному лісотехнічному університеті України відбувся круглий стіл на тему «Подолання прогалин: удосконалення правових та політичних механізмів для сталого управління лісами в умовах змін клімату». Цей захід об’єднав провідних українських і міжнародних фахівців лісового сектору, представників органів державної влади, науковців та експертів, які обговорили актуальні виклики та перспективи розвитку лісового господарства в Україні.

У рамках проєкту «Структура та біорізноманіття пралісів: Швейцарсько-українська дослідницька співпраця» організовано Літню школу у Швейцарії, яка проходила 07-13.09.2025 в містечку Арцеґно (кантон Тессін). Тема літньої школи – дослідження ресурсів старовікових лісів.

З 2023 р. в НЛТУ України за участю членів Лісівничої академії наук України реалізується грант Національного фонду досліджень України 021.01/0184 «Лісівничі та молекулярно-генетичні засади підвищення біотичної стійкості деревостанів сосни звичайної в контексті адаптації до змін клімату». У рамках проєкту вперше було проведено комплексне дослідження соснових лісостанів за лісотипологічними, лісівничими, таксаційними, геоботанічними, електрофізіологічними, деревинознавчими, лісовідновними, фітопатологічними та ентомологічними показниками в умовах зміни клімату. Отримані результати дають змогу оптимізувати розроблення і проведення лісогосподарських заходів, спрямованих на відтворення деревостанів сосни звичайної на основі природного поновлення та підвищення їхньої біотичної стійкості і продуктивності. Виконавцями проєкту також визначено потенційні гени-кандидати для селекції генотипів сосни, стійких до мультистресів і показано, що бактеризація насіння сосни штамами ендофітних бактерій є перспективним, екологічно дружнім способом оздоровлення садивного матеріалу та покращення його мікробіому. Грантова підтримка у розмірі 2,4 млн грн сприяла розвитку дослідницької інфраструктури університету.

Учені НЛТУ України разом з іноземними партнерами виконують ще два важливих проєкти. Перший з них, проєкт EABRACE «Вторгнення ясеневої смарагдової вузькотілої златки: вивчення моделей поширення та динаміки біорізноманіття жуків для стратегічних заходів збереження», фінансований Шведським інститутом та Центром пошкодження лісів Шведського сільськогосподарського університету. Проект об’єднує дослідників і представників національних організацій із захисту рослин (НОЗР) з Латвії, Литви, Польщі, Швеції та України. Керівники проекту – доцент кафедри лісівництва, д.б.н., Ірина Мацях та професор цієї ж кафедри, доктор с.-г. наук Володимир Крамарець.

Проєкт здійснюється у тісній співпраці із працівниками Центральної (м. Київ) та Львівської фітосанітарних лабораторій Держпродспоживслужби. Доцент І. Мацях та професор В. Крамарець 15 травня 2025 р. брали участь у роботі науково-практичної конференції, організованої Держпродспоживслужбою щодо проблем поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки. У рамках проекту в квітні 2025 р. для спеціалістів фітосанітарних лабораторій було проведено навчання в м. Києві, а в липні 2025 р. – семінар для спеціалістів захисту лісу на базі Гайсинського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс".

16-17 жовтня 2025 р. 50 учасників з 16 країн взяли участь у роботі семінару (воркшопу) «EABRACE – перший рік досвіду балтійських партнерів», який був проведений в Університеті сільського господарства в м. Кракові (Польща). Організатором семінару була доцент І. Мацях. Вагому допомогу у проведенні семінару надали польські колеги – Jaroslaw Socha (декан лісогосподарського факультету) та Magdalena Kacprzyk (співвиконавець проекту на території Польщі).

Другий проєкт – FORSAID «Нагляд за лісами з допомогою штучного інтелекту та цифрових технологій FORSAID», фінансований за програмою Horizon Europe. Учасниками проекту є 16 університетів, дослідних центрів та інших установ із дев’яти країн Європи. Керівники проекту – працівники кафедри лісівництва – доцент І. Мацях та професор В. Крамарець. У виконанні проєкту також беруть участь професори Л.С. Осадчук та П.Б. Хоєцький, ст. викл. Л.М. Кондратюк, студенти та аспіранти НЛТУ України.

У рамках проєкту проводилося тестування сучасних автоматизованих пасток для контролю чисельності короїда-типографа та дубового похідного шовкопряда. Інформація з цих пасток про кількість спійманих комах, температуру повітря та опади надходила щодень на комп’ютери і телефони учасників проєкту.

Для спеціалістів лісозахисних підприємств ДСЛП «Київлісозахист», ДСЛП «Херсонлісозахист», фахівців із захисту лісу філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України" 16 липня 2025 р. на базі Ободівського лісництва (Гайсинське надлісництво філії "Центральний лісовий офіс") проведено семінар, на якому були продемонстровані сучасні методи досліджень динаміки потенційних шкідників лісу, методів контролю чисельності комах за допомогою автоматизованих пасток.

Виступаючий також зазначив, що Державна служба якості освіти України 31.10.2025 р. оприлюднила перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у сфері забезпечення якості освітньої діяльності на 2025/2026 навчальний рік. Так, за результатами оцінювання 262 закладів вищої освіти України, 20 ЗВО (7%) віднесено до суб’єктів із високим ступенем ризику; 180 ЗВО (69%) – із середнім ступенем ризику; 62 ЗВО (24%) – із незначним ступенем ризику. Національний лісотехнічний університет України віднесено до категорії з незначним ступенем ризику. Такий результат підтверджує стабільну якість освітнього процесу, ефективність управлінських рішень і дотримання вимог законодавства у сфері вищої освіти.

Керівник Центрального відділення ЛАН України академік Р.Д. Василишин зазначив, що діяльність Центрального відділення Лісівничої академії наук України у поточному році була спрямована на активізацію і реалізацію досліджень лісових та урбанізованих екосистем в умовах глобальних кліматичних змін і війни, а також популяризацію лісівничої науки та освіти з метою формування передумов сталого розвитку лісового господарства у повоєнний період.

Основними напрямами наукових досліджень членів Центрального відділення ЛАН України у 2025 році були: наукові основи прогнозу росту основних лісотвірних порід України; методичні основи та інформаційне забезпечення оцінювання екосистемних функцій лісів та вплив війни на функціонування лісових фітоценозів; науково-методичні засади та інформаційний інструментарій оцінювання емісії вуглецю внаслідок порушень, зумовлених військовими діями; прикладні рішення оцінювання екосистемного потенціалу та особливості управління самосійними лісами; науково-методичне забезпечення розвитку інвентаризації лісових ресурсів; практичні засади фітодизайнологічної екотрансформації насаджень ландшафтів мегаполісів; науково-методичне забезпечення оцінювання ризику, прогнозування та попередження пожеж; наукове обґрунтування та розроблення сучасних методів оцінювання прижиттєвих вад деревини; біотехнологічні засади збереження генофонду історично цінних багатовікових дерев.

За звітний період науковцями Центрального відділення ЛАН України взято участь у виконанні семи міжнародних наукових проектів та підготовлено понад 50 наукових праць у журналах, що включені до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Сумарний h-index Гірша становить понад 220.

За звітній період відбувалася активна взаємодія з органами державної влади шляхом участі науковців у науково-технічних, науково-методичних і громадських радах Міністерств, а також через проведення низки круглих столів та інших організаційних заходів на базі Інституту та відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська ЛДС».

Керівник Східного відділення ЛАН України академік В.Л. Мєшкова відзначила, що на сьогодні відділення налічує 27 членів, зокрема шість академіків, 22 члени-кореспонденти і три Колективні члени. Більшість з них працюють в УкрНДІЛГА та його дослідній мережі, решта – у Державному біотехнологічному університеті (м. Харків), Харківському національному університеті міського господарства ім. О.М. Бекетова та Сумському національному аграрному університеті.

Впродовж звітного періоду досліджено вплив видів і способів рубок на лісівничо-таксаційні показники, стан, товарно-сортиментну структуру деревостанів, процеси природного відновлення лісових деревних видів. Розпочато аналіз доступних баз даних ландшафтних пожеж в Україні за 2024 і 2025 рр., зокрема особливостей формування комплексів горючих матеріалів. Дендрохронологічними методами проаналізовано реакцію деревних видів на зміну клімату та дію інших чинників у лісових і міських насадженнях. Оцінено інтенсивність репродукції клонів сосни звичайної, дуба звичайного, ялини європейської та псевдотсуги Мензіса, стан та інвазійну активність модрини гібридної, лип широколистої, маньчжурської і дрібнолистої, ліщини деревоподібної. Оцінено стан лісових культур дуба звичайного, сосни звичайної, модрини європейської, псевдотсуги Мензіса (дугласії) та ялиці білої, створених сіянцями із закритою кореневою системою.

Побудовані карти змін площі осередків, кількості, частоти і тривалості спалахів зеленої дубової листовійки за областями України у 1978-2001 і 2002-2025 рр. Проаналізовано динаміку стану дерев сосни на пробних площах після випуску ентомофага Thanasimus formicarius в осередки короїдів у Чернігівській, Сумській і Харківській областях. Виявлено особливості динаміки сезонного розвитку ясенової смарагдової вузькотілої златки. Тривають дослідження маловідомих шкідників жолудів Blastobasis glandulella та Andricus foecundatrix.

Підготовлено аналітичну записку стосовно оптимізації переліку показників, які збирають під час проведення наземної інвентаризації лісів, та інтеграції нових показників, які можуть бути отримані за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Презентовано проєкт методики виділення, оцінювання та розроблення заходів щодо збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем (РДАЕ) відповідно до міжнародних стандартів системи ведення лісового господарства (FSC) для філій «Столичний, Поліський, Центральний, Подільський, Карпатський, Слобожанський лісові офіси».

Члени Східного відділення ЛАН України беруть участь у міжнародних проектах «Модернізація магістерських програм для підтримки трансформації лісового сектору на шляху до післявоєнної зеленої відбудови України (ForestPost)», Програми Erasmus+ Євросоюзу (разом із іншими університетами України, Румунії, Німеччини, Іспанії, підприємствами лісової та споріднених галузей), у проектах EUFGIS (Європейська ГІС база даних лісових генетичних ресурсів), COST Action UB3Guard): «Захист європейських міських дерев та лісів шляхом покращення біобезпеки, збереження лісового біорізноманіття в умовах вторгнення чужорідних видів», «Посилення спроможності моніторингу лісів України відповідно до вимог ЄС», «Стале постачання сировини для лісової енергетики в Україні» (разом з Інститутом природних ресурсів Фінляндії, Фінським лісовим центром, Держлісагентством України і ВО «Укрдержліспроект».

У квітні 2025 р. на засіданні Президії НАН України представлено доповідь члена-кореспондента НАН України, академіка ЛАН України директора УкрНДІЛГА В.П. Ткача «Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії». За результатами доповіді рекомендовано ставити перед Міндовкіллям питання про необхідність утворення міжвідомчих робочих груп щодо розроблення нової редакції «Лісового кодексу» та уніфікації методик визначення збитків, завданих Україні внаслідок російської збройної агресії.

Науковці відділення взяли участь у 15 міжнародних конференціях. Впродовж 2025 р. членами Східного відділення ЛАН України опубліковано 200 праць, зокрема 30 у збірниках, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Серед друкованих праць три монографії, один посібник, 52 статті, 100 тез доповідей.

На вебсайтах розміщено 290 публікацій, проведено 34 екскурсії, прочитано 25 лекцій та надано 48 консультацій, взято участь в одній виставці.

УкрНДІЛГА успішно пройшов державну атестацію та увійшов у топ-10 наукових установ і закладів вищої освіти за аграрно-ветеринарним напрямом у двох номінаціях (за публікаціями у виданнях міжнародних наукометричних баз Scopus i Web of Science, а також за кількістю заявок на міжнародні гранти).

З науковою доповіддю «Наближене до природи лісівництво в контексті рішень ДП «Ліси України» виступив перший віце-президент ЛАН України, академік ЛАН України, професор П.І. Лакида.

Учений відзначив чинники, що викликали перехід лісової галузі України до ведення господарства на засадах НПЛ: 1. Кліматичні зміни. 2. Виснаження лісових ресурсів і деградація лісових екосистем. 3. Євроінтеграційні процеси та відповідність міжнародним стандартам. 4. Потреба у підвищенні довіри суспільства до лісового сектору. 5. Законодавчі зміни та реформування лісового господарства.

Виступаючий акцентував увагу на основних характеристиках сучасної моделі українського лісівництва: механістичний підхід до ведення лісового господарства (домінування планових суцільних рубок головного користування); висока частка штучних деревостанів; обмежене застосування методів НПЛ; недостатнє врахування екосистемних послуг (вуглецедепонування, біорізноманіття, рекреація тощо); низький рівень громадської участі та прозорості прийняття рішень; фрагментованість законодавства (неузгодженість між природоохоронним та господарським законодавством); недостатня імплементація європейських підходів до сталого лісогосподарювання (SFM – Sustainable Forest Management); слабка інтеграція кліматичної політики (відсутність обов’язкових критеріїв для збереження вуглецю в лісах); фінансова залежність підприємств від обсягів заготівлі деревини.

Європейські підходи до ведення НПЛ суттєво різняться від таких в Україні. Так, у Північно-Східній Європі поширена концепція імітування природних втручань і збереження природних структур (ключових середовищ існування, мертвої деревини і т.д.); у Центральній та Східній Європі переважає НПЛ відповідно до принципів «Pro Silva» (включає ринкові та неринкові цілі і бере до уваги всю лісову екосистему); у Західній Європі здебільшого використовують лісогосподарювання за принципом «постійний лісовий покрив» (Continuous Сover Forestry – CCF).

Європейський досвід ведення НПЛ – це сталий підхід до управління лісами, який базується на принципах: збереження різноманіття – використання мішаних лісів з різними деревними видами різного віку; неперервне лісовідновлення – застосування вибіркових або поступових рубок з обов’язковим сприянням природному поновленню або створенню піднаметових лісових культур; пріоритет природного поновлення – підтримка саморегенерації лісів шляхом природного поновлення; мінімальне втручання у ґрунт та екосистему – обмеження механічного впливу, збереження мертвої деревини; локальні підходи – лісівництво пристосовується до місцевих екологічних умов.

Переваги європейського досвіду ведення НПЛ полягають у використанні таких позицій: вища стійкість лісів до змін клімату та шкідників; збереження біорізноманіття та екосистемних послуг; зменшення витрат на лісовідновлення; соціальна підтримка завдяки збереженню рекреаційної цінності лісу.

Реалізація НПЛ в ДП «Ліси України» здійснюється за такими основними напрямами:. 1. Адаптація систем ведення лісового господарства до природно-кліматичних умов та екологічного потенціалу кожного лісорослинного регіону з урахуванням зонального підходу. 2. Визначення господарських територій та лісових ділянок, де має застосовуватися НПЛ. 3. Розроблення локальних нормативних актів ДП «Ліси України» щодо визначення інтенсивності лісівничих заходів з переформування деревостанів та розрахунку обсягів вилучення деревини в процесі переформування різних типів деревостанів в системі НПЛ. 4. Розроблення пропозицій щодо необхідності внесення відповідних змін до нормативних актів, які регулюють проведення лісовпорядкування. 5. Поступова відмова від суцільних рубок головного користування на користь вибіркових і поступових систем рубок. 6. Проведення ґрунтово-лісотипологічного обстеження лісових земель ДП «Ліси України» в лісорослинних регіонах впровадження НПЛ (Карпати, Полісся та Лісостеп). 7. Відновлення природної структури лісів (сприяння природному поновленню деревостанів, формування різновікових багатоярусних мішаних деревостанів, відновлення автохтонних деревних видів). 8. Зміна підходів до лісовідновлення та лісорозведення. 9. Посилення ролі наукового супроводу та моніторингу в управлінні лісами, зокрема шляхом застосування сертифікаційних індикаторів сталого лісокористування (FSC та PEFC) та оцінювання ефективності запроваджених практик. 10. Інтеграція екологічних, економічних і соціальних цілей у планування та управління лісами. 11. Освітня та комунікаційна підтримка впровадження НПЛ (підвищення кваліфікації працівників, підготовка сертифікованих тренерів за кордоном). 12. Технічне і технологічне забезпечення процесів НПЛ в ДП «Ліси України» (розширення мережі лісових автомобільних доріг, використання сучасних технологічних процесів лісосічних робіт). 13. Раціональне полювання з метою зменшення щільності копитних, які пошкоджують природне поновлення.

Потенційні джерела фінансування для реалізації Стратегії: власні кошти підприємства; державний бюджет (програми розвитку лісового господарства, охорони природи); міжнародні проєкти технічної допомоги (FAO, UNECE, GIZ, ЄС, Світовий банк, WWF тощо); фінансування за рахунок екологічного податку та платежів за користування природними ресурсами; державні та приватні інвестиції в сталий розвиток і кліматично орієнтовані проєкти; добровільний вуглецевий ринок ‒ можливе залучення коштів через проєкти лісового поглинання CO₂; гранти та партнерські програми з громадянським суспільством і бізнесом.

Висновок. НПЛ пропонує системний і адаптивний підхід до ведення лісового господарства ДП «Ліси України», що базується на принципах екологічної рівноваги, збереження природних процесів та посилення ролі лісів як стабілізатора довкілля, для формування сучасної, сталої та екологічно орієнтованої лісової політики в Україні.

За результатами обговорення була прийнята Ухвала, основна суть якої полягає у таких положеннях.

1. Наукову доповідь першого віце-президента ЛАН України, академіка ЛАН України професора П.І. Лакиди «Наближене до природи лісівництво в контексті рішень ДП «Ліси України» взяти до відома і відзначити актуальність переходу лісового господарства України від переважаючої суцільно-лісосічної системи господарювання до вибіркової, наближеної до природи.
2. Вважати пріоритетними дослідження з опрацювання механізмів і принципів запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва у контексті збільшення біорізноманіття лісів, підвищення їхньої стійкості і продуктивності, попередження природних катаклізмів, ефективного використання екологічних, економічних і соціальних функцій.
3. Рекомендувати Державному агентству лісових ресурсів України забезпечувати розробку і виконання дійових заходів, спрямованих на:

– запровадження поступового переходу від переважаючих суцільно-лісосічних способів рубок до раціонального застосування поступових і вибіркових способів рубок, формування складної різновікової структури деревостанів;

– виконання постанови Кабінету Міністрів України (від 23.04.2024р. № 454) “Деякі питання ведення лісового господарства у період дії правового режиму воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724” щодо заборони суцільних рубок у гірських лісах Карпат, починаючи з 2027 року;

– збільшення частки застосування в майбутньому переважно вибіркової, наближеної до природи системи ведення лісового господарства у рівнинних лісах України;

– вдосконалення системи нормативно-правових документів, що регламентують лісогосподарську діяльність, насамперед вимог щодо проведення рубок різного цільового призначення;

– розширення обсягів наукових досліджень з опрацювання  раціональних шляхів  запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва з урахуванням конкретних природно-виробничих умов лісогосподарської діяльності.

4. Рекомендувати закладам вищої освіти, науково-дослідним інститутам лісового профілю:

– посилити практичну спрямованість виконуваних досліджень та врахування тенденцій розвитку лісогосподарської діяльності на сучасному етапі прояву кліматичних змін;

– планувати виконання науково-дослідних робіт, підготовку кандидатських і докторських дисертацій за тематикою наближеного до природи лісівництва, організовувати конференції і семінари з цього питання;

– вводити у навчальний процес курси лекцій і практичних занять з наближеного до природи лісівництва та практикувати видання відповідних навчальних посібників і методичних матеріалів для підготовки студентів, викладачів і перепідготовки лісівників-практиків.

Загальні збори також розглянули і затвердили уточнену редакцію Статуту ЛАН України. Зміни стосуються, насамперед, уточнення критеріїв, яким повинні відповідати претенденти на заміщення посад дійсного члена (академіка) та асоційованого члена (член-кореспондента) ЛАН України.

 СТАТУТ ЛІСІВНИЧОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Львів – 2025

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.      Лісівнича Академія наук України (далі Академія) є всеукраїнською, науково-методичною та координаційною громадською організацією в галузі лісівництва та пов’язаних з нею секторів економіки.

1.2.      Академія здійснює свою діяльність на принципах демократичного самоврядування, колегіальності керівництва, гласності та творчої активності всіх її членів.

1.3.      Академія набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації, може мати самостійний баланс, відокремлене майно, розрахункові та інші рахунки в банківських установах, печатку, штамп і символіку, зразки яких затверджуються Президією Академії та реєструються в установленому Законом порядку.

1.4.      У своїй діяльності Академія керується Конституцією України, чинним законодавством і цим Статутом. Діяльність Академії поширюється на територію України.

1.5.      Організація є непідприємницьким товариством, метою якого не є одержання прибутку. Організація вільна у виборі напрямів своєї діяльності та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.

1.6.      Академія утворена в організаційно-правовій формі – громадська організація.

1.7.      Повна назва українською мовою: Лісівнича академія наук України.

Скорочена назва: ЛАН України.

Повна назва англійською мовою: Forestry Academy of Sciences of Ukraine.  Скорочена назва: FAS of Ukraine.     

2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ

2.1.      Метою діяльності Академії є:

– об’єднання творчих зусиль науковців і практиків для підвищення престижу лісової справи в галузі лісівництва та пов’язаних з нею секторів економіки; налагодження тісної співпраці між лісівничою практикою і наукою; підтримання передових науково-практичних розробок, досягнень науки і практики; збереження та відтворення лісів; захист довкілля, охорона і примноження лісових багатств держави;

– сприяння розробленню нормативно-методичної бази на високому науковому рівні в галузі лісознавства і лісівництва, планування лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості, охорони довкілля, економіки й організації підприємств лісового сектору;

2.2.    Основними напрямами діяльності Академії є:

– координація наукових досліджень;

– сприяння проведенню фундаментальних досліджень у галузі лісівництва та пов’язаних з нею секторах економіки;

– сприяння розробленню та впровадженню програм поліпшення якості довкілля, охорони природи через формування національних природних заповідників і національних природних парків;

– сприяння організації розроблення прогресивних методів виробництва та застосування у лісовому господарстві і лісовій промисловості принципово нових методів досліджень, ощадних до довкілля технологій, виробів, лісоінженерного обладнання, устаткування лісозаготівельних процесів, деревообробки і виробництва меблів;

– проведення незалежних громадських експертиз відповідних регіональних програм і проектів, пов’язаних з формуванням середовища життєдіяльності населення та вирішення актуальних проблем лісового сектору економіки.

2.3.   Академія в установленому порядку, визначену законодавством:

– бере участь у роботі з удосконалення систем і методик вищої лісівничої та інженерної освіти, вносить пропозиції щодо поліпшення навчальних програм підготовки майбутніх фахівців для галузі, наукових кадрів вищої кваліфікації, фахівців науково-дослідних інститутів, викладачів вищих навчальних закладів;

– організує та проводить регулярні науково-практичні семінари, конференції, симпозіуми з найважливіших проблем лісового господарства, лісової, деревообробної промисловості та економіки галузі;

– встановлює та підтримує постійний зв’язок із закордонними науково-дослідними та проектними установами через обмін інформацією, участь у спільних наукових і проектних розробках, створення спільних підприємств, лабораторій і центрів, відрядження за кордон українських учених і фахівців для вивчення іноземного досвіду, стажування та проведення спільних досліджень;

– здійснює видавничу діяльність з проблем лісівництва, агролісомеліорації, лісокористування, деревообробки та економіки лісових підприємств, біологічних аспектів рослинних угруповань, пропагує свої цілі та засновує власне наукове видання (Наукові праці Лісівничої академії наук України) без мети отримання прибутку;

– засновує наукові і виробничі підрозділи (інститути, центри, відділення, філії, асоціації, об’єднання, спілки, клуби, дослідні станції, лабораторії, експериментальні підприємства і бази, постійні комітети, конференції тощо);

– сприяє здійсненню наукових досліджень і впровадженню їх результатів у лісову галузь відповідно до чинного законодавства;

– вносить пропозиції до органів державної влади і управління щодо покращення роботи лісової галузі;

– отримує від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, потрібну для реалізації своїх цілей та завдань;

– отримує допомогу у вигляді коштів або майна, що надходять безоплатно у вигляді членських внесків, безповоротної фінансової допомоги, пожертв, грантів, та самостійно вирішує питання про їх використання відповідно до положень цього Статуту та законодавства України;

– здійснює підприємницьку діяльність безпосередньо або через створення в порядку, передбаченому Законом, юридичних осіб (товариств, підприємств), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) Академії та сприяє її досягненню;

– бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності Академії та важливих питань державного і суспільного життя;

– підтримує прямі міжнародні контакти з організаціями громадян інших країн, укладає відповідні угоди та бере участь у міжнародних заходах з питань діяльності Академії, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України;

– на добровільних засадах бере участь або засновує громадські спілки тощо, у тому числі міжнародні, укладає угоди про співробітництво і взаємодопомогу;

– одержує на умовах оренди або тимчасового безкоштовного користування будівлі, обладнання, транспортні засоби та інше майно, потрібне для виконання статутних завдань Академії;

– відкриває рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків;

– засновує нагороди з метою відзначення членів Академії та її партнерів;

– безпосередньо чи через створені нею юридичні особи (товариства, підприємства) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до законодавства України;

– представляє і захищає свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних і громадських органах.

3. ЧЛЕНСТВО В АКАДЕМІЇ

3.1.    Членство в Академії може бути, дійсним, асоційованим, почесним та іноземним. Кількість дійсних членів (академіків) не перевищує 65, асоційованих членів (член-кореспондентів) – 95 чоловік. Кількість почесних та іноземних членів не обмежується.

3.2. Членами Академії можуть бути вчені-лісівники та практики-лісівники, а також фахівці з економічного, екологічного, технічного та інших напрямів діяльності, які збагатили лісівничу науку i практику фаховими науковими працями, вагомими проектами та відкриттями, визнають вимоги Статуту і зобов’язуються виконувати рішення Президії і Загальних зборів Лісівничої академії наук України, вчасно сплачувати вступний і членські внески, брати активну участь у реалізації технічних, природоохоронних, економічних та інших проектів Академії, проводити пропагандистську та просвітницьку роботу, зокрема серед учнівської і студентської молоді, постійно підвищувати свій професійний рівень.

3.3. Дійсними членами (академіками) Академії можуть бути особи, які мають науковий ступінь доктора наук (як виняток, за особливі заслуги – кандидата наук) і вчене звання професора або доцента (старшого наукового співробітника, старшого дослідника) (як виняток, за особливі заслуги – без вченого звання). Дійсні члени (академіки) повинні мати не менше 20 публікацій у фахових виданнях категорії «Б» (у т. ч. і монографії) і не менше п’яти – у наукових виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus чи Web of Sciences, з різних напрямів дослідження лісових екосистем. Дійсними членами (академіками) Академії можуть бути лише особи, обрані з числа її асоційованих членів (член-кореспондентів). Президія Академії формується лише з дійсних членів.

3.4. Асоційованими членами (член-кореспондентами) Академії можуть бути обрані особи, які мають науковий ступінь доктора або кандидата наук (доктора філософії) і вчене звання професора, доцента, старшого наукового співробітника або старшого дослідника (як виняток, за особливі заслуги – без вченого звання). Асоційовані члени (член-кореспонденти) повинні мати не менше 10 публікацій у фахових виданнях категорії «Б» (у т. ч. і монографії) і не менше однієї – у наукових виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus чи Web of Sciences, з різних напрямів дослідження лісових екосистем.

3.5.    На конкурс у членство в Академію кандидати подають на розгляд Загальних зборів заяву та пакет документів, затверджених Президією ЛАН України.

3.6.    Прийом дійсних та асоційованих членів здійснюється на Загальних зборах Академії на конкурсній основі шляхом таємного голосування після обговорення кандидатур. Присутність претендентів під час їх обрання є обов’язковою.

3.7.    Статус почесного члена Лісівничої академії наук України можуть отримати відомі вітчизняні вчені, які досягли віку 70 років, зробили вагомий внесок у розвиток лісівничої або інших галузей науки, є виразниками і носіями передової наукової думки в Україні та поза її межами щодо відтворення, примноження, раціонального використання природних багатств, охорони довкілля, здійснюють пропагандистську та просвітницьку роботу щодо діяльності Академії як в Україні, так і за кордоном.

3.8.    До складу Лісівничої академії наук України можуть бути прийняті іноземні вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток лісівничої або інших суміжних галузей науки, є носіями передової наукової думки у світі щодо раціонального використання природних багатств, охорони довкілля, і будуть допомагати Академії у виконанні  її завдань і функцій, в отриманні інформації, необхідної для її ефективної діяльності, проводити пропагандистську та просвітницьку роботу щодо діяльності Академії поза межами України.

3.9.    Члени Академії, які без поважних причин не сплачують членських внесків упродовж двох років, не виконують рішень і доручень Президії та Загальних зборів, не дотримуються вимог Статуту Академії, не допомагають Академії  у здійсненні її завдань і функцій, не пропагують діяльність Академії, не беруть участі в реалізації технічних, природоохоронних, економічних та інших проектів Академії, рішенням Загальних зборів позбавляються членства у Лісівничій академії наук України

3.10.  Питання про позбавлення членства в Академії вирішується Загальними зборами за більшістю голосів присутніх на зборах Академії членів.

3.11.  Вступний членський внесок сплачується після обрання претендента до складу Академії. Щорічні членські внески сплачують усі члени Академії, крім почесних та іноземних. Членські внески спрямовуються на виконання статутних завдань Академії. Розміри вступного внеску, а також щорічних членських внесків встановлюються і затверджуються Загальними зборами Академії.

3.12.  Члени Академії, яким виповнилося 70 і більше років, і які за віком не працюють в установах та організаціях, можуть бути звільнені від сплати членських внесків.

3.13.     Обов’язки членів Академії:

– дотримуватися вимог Статуту Академії, виконувати рішення і доручення Президії та Загальних зборів Академії;

– сплачувати вступний та членські внески у розмірах і в терміни, що встановлюються Загальними зборами;

– допомагати Академії у виконанні її завдань і функцій;

– проводити пропагандистську і просвітницьку роботу серед молоді;

– постійно підвищувати свій професійний рівень.

3.14.  Дійсні, асоційовані, почесні та іноземні члени Академії мають рівні права, крім випадків, передбачених Статутом.

3.15.    Члени Академії мають право:

– брати участь у роботі Академії;

– обирати і бути обраними до керівних органів Академії у порядку, передбаченому Статутом;

– публікувати у виданнях Академії результати наукових досліджень;

– брати участь у засіданнях виборних органів під час обговорення питань, що стосуються їхніх інтересів;

– використовувати всі види творчої, консультативної, правової та методичної допомоги, які може надати Академія;

– вільно виходити зі складу Академії.

4. СТРУКТУРА І КЕРІВНІ ОРГАНИ АКАДЕМІЇ

4.1. Управління Академією здійснюється на засадах демократизму, гласності, виборності органів управління, підпорядкованості і виконавчої дисципліни з урахуванням регламентуючих документів Академії.

4.2. Вищим керівним органом Академії є Загальні збори її членів, які збираються не рідше одного разу на рік, і які вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, зокрема і тих, що належать до компетенції Президії.

4.3. У Загальних зборах беруть участь її члени особисто чи через уповноваженого представника за дорученням. Кожен член Академії має один голос. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутня більшість дійсних та асоційованих членів Академії.

4.4. Загальні збори Академії:

– визначають основні напрями діяльності Академії, затверджують її плани та звіти про їх виконання;

– затверджують Статут Академії, вносять зміни та доповнення до нього;

– затверджують зразки печатки, штампу, символіки та інших зразків атрибутики Академії;

– розпоряджаються майном і коштами Академії, здійснюють контроль за їх використанням;

– обирають терміном на п’ять років та відкликають Президію Академії, Президента, віце-президентів, академіка-секретаря, керівників філій чи представництв, оцінюють їхню діяльність, вносять пропозиції та рекомендації щодо її покращення;

– обирають Ревізійну комісію терміном на п’ять років та заслуховують її звіт;

– приймають рішення про припинення діяльності Академії.

4.5. Чергові Загальні збори скликаються Президією щорічно. Відповідне рішення із зазначенням дати, часу, місця проведення та питань, які виносяться на обговорення, повинно бути повідомлене членам Академії не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення засідання Загальних зборів. Загальні збори розглядають питання, які внесені на їх розгляд Президентом, Президією, а також членами Академії.

4.6. Позачергові Загальні збори скликаються за наявності обставин, що стосуються суттєві інтересів Академії, Президії, а також в інших випадках, передбачених цим Статутом та законодавством України, протягом 30 днів з дня виникнення відповідних обставин. Загальні Збори також можуть бути скликані на вимогу не менше 10% дійсних чи 30% асоційованих членів Академії.

4.7. Засідання керівних органів Академії (Загальних зборів, Президії) можуть проводитись як за безпосередньої участі членів (їх уповноважених представників за дорученням), так і за допомогою інтернет-зв’язку з використанням аудіовізуальних комп’ютерних програм онлайн конференцій.

4.8. Рішення про форму проведення такого засідання приймає Президія Академії та повідомляє про прийняте рішення членів Академії не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної дати проведення такого засідання (Загальних зборів, Президії).

4.9. Рішення Загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від числа присутніх учасників Загальних зборів, окрім положень, передбачених Статутом.

4.10. Затвердження Статуту Академії, внесених до нього змін та доповнень, а також рішення Загальних зборів щодо припинення діяльності Академії вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менш як 3/4 присутніх учасників Загальних зборів. Також трьома четвертими голосів членів Академії приймаються рішення щодо відчуження майна організації на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна Академії.

4.11. Головує на засіданнях Загальних зборів Президент Академії, за його відсутності – перший віце-президент або особа з числа членів Академії, обрана Загальними зборами Головуючим зборів. Хід Загальних зборів протоколюється. Протоколи засідань Загальних зборів веде секретар Загальних зборів, який обирається Загальними зборами. Протокол підписують Головуючий і секретар Загальних зборів. Хід Загальних зборів записується на електронні носії.

4.12. Рішення, прийняті Загальними зборами з дотриманням вимог цього Статуту, внутрішніх документів та законодавства України, обов'язкові для всіх інших органів управління Академії та членів Академії. Рішення, прийняті Загальними зборами, набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено Загальними зборами.

4.13. У період між Загальними зборами поточною та організаційною діяльністю Академії керує Президія, яка збирається не рідше, ніж один раз у квартал.

4.14. Президія Загальних зборів обирається Загальними зборами Академії у визначеній ними кількості. До її складу входять Президент, віце-президенти, академік-секретар, скарбник і дійсні члени Академії.

4.15. Президія підзвітна Загальним зборам  і організовує виконання їх рішень. Президія діє від імені Академії в межах, передбачених цим Статутом, внутрішніми документами та чинним законодавством. Головою Президії є Президент Академії.

4.16. Президія Академії:

-           скликає Загальні збори Академії, формує їх порядок денний, підготовляє матеріали з питань порядку денного, організовує попередній розгляд усіх питань,  що належать до компетенції Загальних зборів Академії та здійснює підготовку проектів рішень з цих питань;

– організовує виконання рішень Загальних зборів;

– організовує фінансово-господарську діяльність Академії;

– бере участь у розгляді найважливіших наукових проблем у галузі лісівництва, агролісомеліорації, лісоексплуатації, деревообробки, економіки, екології та інших суміжних наук;

– скликає наукові з’їзди, конференції, семінари та наради;

– створює комісію з організації виставок в Україні і за кордоном;

– приймає рішення про створення установ і організацій Академії;

– звітує перед членами Академії на Загальних зборах про результати своєї діяльності.

4.17. Президія може виконувати інші обов’язки, делеговані Загальними зборами Академії.

4.18. За рішенням Загальних зборів члени Президії можуть отримувати заробітну плату за виконання своїх обов’язків.

4.19. Президію Академії очолює Президент.

4.20. Президент Академії обирається та звільняється Загальними зборами на п’ять років, є підзвітним Загальним зборам та підконтрольним Президії Академії, за посадою є Головою Президії і вправі вносити на розгляд Загальних зборів та Президії Академії пропозиції з будь-якого аспекту діяльності Академії.

4.21. Президент Академії:

– здійснює оперативне управління діяльністю, майном і коштами Академії в межах, встановлених цим Статутом, Загальними зборами та Президією, і в межах своєї компетенції і повноважень забезпечує виконання їх рішень;

– виступає розпорядником коштів та майна Академії, укладає та підписує від імені Академії господарські та інші договори, контракти, видає доручення на право вчинення дій та представництва від імені Академії;

– видає накази, розпорядження, інші внутрішні нормативні акти та документи Академії;

– організовує підготовку засідання Президії;

– підписує фінансові документи Академії, відкриває рахунки в установах банку;

– представляє Академію у відносинах з іншими громадськими організаціями, органами державної влади і управління;

– укладає угоди та інші юридичні акти;

– звітує про свою роботу та роботу Президії перед Загальними зборами Академії один раз на п’ять років. Позачергове звітування здійснюється на вимогу не менше як однієї третини членів Академії.

4.22. Президент Академії може бути відкликаний з посади за рішенням Загальних зборів за ініціативою більшості від складу членів Президії до закінчення терміну, на який він обирався, у випадках:

– при неодноразовому порушенні вимог Статуту Академії;

– якщо своїми діями він завдав матеріальну чи моральну шкоду Академії;

– за власним бажанням на підставі поданої до Президії Академії письмової заяви.

У такому випадку обов’язки Президента до наступних Загальних зборів виконує перший віце-президент.

4.23. Бюро Президії (Президент, академік-секретар, скарбник) здійснюють оперативне управління діяльністю Академії, мають право підпису службових і фінансових документів і несуть за це відповідальність.

4.24. Контроль за фінансово-господарською діяльністю здійснює Ревізійна комісія. Перевірки проводять не рідше одного разу в рік.

4.25. Ревізійну комісію формують Загальні збори Академії з числа її членів для здійснення нагляду за рухом коштів та майном Академії.

4.26. Ревізійна комісія Академії сприяє залученню коштів у вигляді доб­ровільних внесків та пожертвувань для забезпечення її діяльності з основних напрямів розвитку, здійсненню контролю за використанням цих коштів. Ревізійна комісія забезпечує громадський контроль за діяльністю Академії.

4.27. Ревізійна комісія обирається Загальними зборами терміном на п’ять років у складі трьох осіб. Персональний склад Ревізійної комісії затверджують Загальні збори Академії.

4.28. Ревізійна комісія представляє короткий звіт на Загальних зборах, повідомляючи членів Академії про обсяг залучених коштів на діяльність Академії за період між Загальними зборами та про ефективність і напрями використання цих коштів.

4.29. Ревізійна комісія підзвітна Загальним зборам і подає їм на розгляд результати перевірок.

5. ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ОРГАНІВ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА РОЗГЛЯДУ СКАРГ

5.1. Рішення, дії, бездіяльність керівних органів Академії можуть бути оскаржені членом (членами) Академії.

5.2. Первинна скарга на дії, бездіяльність або рішення Президента Академії / голови Президії подається до Президії, яка зобов'язана розглянути скаргу на найближчому засіданні, з обов'язковим викликом члена Академії, який скаржиться, а також Президента Академії / голови Президії, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржуються. В разі відхилення скарги Президією повторна скарга подається до Загальних зборів, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, з обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також Президента Академії / Голови Президії, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржуються.

5.3. Первинна скарга на дії, бездіяльність або рішення члена Президії  подається Президенту Академії / голові Президії, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом 20 робочих днів, із обов'язковим викликом члена Академії, який скаржиться, а також члена Президії, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржуються. В разі відхилення скарги Президентом Академії / головою Президії – повторна скарга подається до Загальних зборів, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також члена Президії, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржуються. Скарга, яка потребує розгляду на позачергових Загальних зборах, є підставою для скликання Загальних зборів Академії протягом тридцяти днів з дня надходження скарги.

5.4. На дії, бездіяльність або рішення Загальних зборів Академії скарга подається до суду, відповідно до чинного законодавства на момент оскарження таких дій, бездіяльності або рішень.

5.5. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать рішення у межах управлінської діяльності керівних органів Академії, внаслідок яких:

– порушено права та/чи законні інтереси чи свободи члена Академії (групи членів Академії);

– створено перешкоди для дотримання членом Академії його прав та/чи законних інтересів чи свобод;

– незаконно покладено обов’язки на члена Академії або незаконно застосовано до нього дисциплінарну відповідальність.

6. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

6.1. Академія відповідно до своїх статутних завдань має право на встановлення і розвиток міжнародних зв'язків та діяльності у порядку, передбаченому цим Статутом, чинним законодавством України.

6.2. Міжнародна діяльність Академії здійснюється шляхом участі у міжнародних проектах, роботі міжнародних організацій, а також інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права.

6.3. Під час здійснення міжнародної діяльності Академія користується повним обсягом прав і обов’язків юридичної особи.

6.4. Лісівнича академія наук України:

– організовує обмін делегаціями, організовує за участю іноземних партнерів турніри, змагання, конференції, виставки, ярмарки, відряджає своїх представників для участі у відповідних заходах за межами України;

– проводить спільно з іноземними організаціями дослідження у відповідності з напрямами своєї діяльності, публікує їх результати;

– реалізовує інші спільні програми та проекти за участю іноземних партнерів та міжнародних організацій, що не суперечать чинному законодавству України.

7. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ АКАДЕМІЇ

7.1. Академія може мати відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами та утворюються за рішенням Президії Академії.

7.2. Відокремлені підрозділи Академії у своїй діяльності керуються Статутом Академії.

7.3. Керівники відокремлених підрозділів Академії призначаються Президією і діють на підставі доручення. Керівники відокремлених підрозділів повинні бути членами Академії.

7.4. Відокремлені підрозділи мають такі повноваження:

– представляють Академію у межах території, на яку поширюються їхні повноваження;

– реалізують статутні мету та завдання Академії у межах території, на яку поширюються їхні повноваження, надані рішенням Загальних зборів;

– проводять роботу із залучення нових членів (учасників) до складу Академії з використанням засобів, не заборонених законодавством України;

7.5. Керівник відокремленого підрозділу має право:

– приймати рішення про використання назви та символіки Академії для реалізації завдань Академії;

– звертатися до керівних органів Академії щодо отримання допомоги у реалізації завдань Академії;

– бути присутнім на засіданні Президії Академії (без права голосу);

– звертатися з клопотаннями до керівних органів Академії;

7.6. Керівник відокремленого підрозділу зобов’язаний:

– дотримуватися вимог Статуту Академії;

– виконувати законні та прийняті в межах вимог Статуту Академії рішення керівних органів Академії;

– не допускати дій, спрямованих на порушення честі, гідності членів Академії.

7.7. Діяльність відокремленого підрозділу може бути припинено шляхом його закриття за рішенням Президії лісівничої академії наук України.

7.8. Про закриття відокремленого підрозділу Академія повідомляє уповноважений орган з питань державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.

7.9. Майно та кошти, яке було закріплене за відокремленим підрозділом, після припинення його діяльності передаються безпосередньо у розпорядження Президії до прийняття рішення щодо розподілу майна та коштів Загальними зборами Академії.

8. КОШТИ ТА МАЙНО АКАДЕМІЇ

8.1. Лісівнича академія наук України є непідприємницьким товариством. Для реалізації своїх програмних та статутних цілей і завдань у власності Академії можуть бути кошти, цінні папери, майнові та немайнові права, матеріальні та нематеріальні активи, обладнання, транспорт, інші засоби та майно, набуття яких не забороняється чинним законодавством України.

8.2. Академія самостійно й незалежно здійснює права володіння, користування та розпорядження належним їй майном, коштами, майновими та немайновими правами через свої статутні органи в межах їхньої компетенції.

8.3. Майно Академії складається із коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, внесків членів Академії; пасивних доходів; дотацій або субсидій з державного чи місцевих бюджетів, а також з державних цільових фондів, фінансової підтримки програм (проектів, заходів) Академії за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів від виконання державного замовлення; благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України; набутих у результаті підприємницької діяльності Академії, підприємницької діяльності створених нею юридичних осіб (товариств, підприємств); доходів від основної діяльності Академії відповідно до цього Статуту та законодавства; майном, придбаним за рахунок власних коштів, чи набутих на інших підставах, не заборонених Законом.  

8.4. Доходи (прибутки) або майно Академії чи їх частина не підлягають розподілу між її засновниками (учасниками), членами Академії, членами органів управління та іншими пов’язаними з ними особами.

8.5. Доходи та майно Академії використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Академії, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

8.6. Академія несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім належним їй на праві власності майном. Академія не несе відповідальності за зобов'язаннями її членів. Члени не несуть відповідальності за зобов'язаннями Академії, якщо інше не передбачено законом. 

8.7. Академія зобов’язана вести бухгалтерський облік, статистичну, податкову, фінансову звітність, бути зареєстрованою в органах фіскальної служби та вносити до бюджету податки і збори у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Академія зобов’язана зберігати не менше п’яти років усі необхідні облікові документи стосовно внутрішніх та міжнародних операцій.

8.8. Державний нагляд та контроль за дотриманням Академією законів здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством України.

9. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТУТУ

9.1. Порядок внесення змін до Статуту визначається Статутом і чинним законодавством України.

9.2. Зміни до Статуту затверджуються рішенням Загальних зборів, якщо за це проголосували не менше ніж 3/4 присутніх членів Академії. Про зміни, що вносяться до статутних документів, повідомляється в уповноважений орган з питань реєстрації.

10. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ

10.1. Припинення діяльності Академії здійснюється за рішенням, прийнятим Загальними зборами, шляхом саморозпуску або реорганізації, чи за рішенням суду (примусовий розпуск).

10.2. Припинення діяльності Академії є наслідком припинення діяльності юридичної особи.

10.3. Академія має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск). 

10.4. Рішення про саморозпуск Академії приймається Загальними зборами, якщо за це проголосували не менш ніж 3/4 присутніх учасників Загальних зборів. Загальні збори створюють ліквідаційну комісію або доручають Президії здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення процедури припинення діяльності Академії як юридичної особи, а також приймають рішення щодо використання коштів і майна Академії після припинення її діяльності відповідно до Статуту.

10.5. Реорганізація Академії здійснюється за рішенням Загальних зборів, якщо за це проголосувало не менше 3/4 учасників Загальних зборів, шляхом злиття, поділу, приєднання або перетворення.

10.6. Порядок та правові наслідки припинення діяльності Академії шляхом саморозпуску, реорганізації або заборони (примусового розпуску) Академії визначається відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України.

10.7. У разі припинення діяльності Академії у результаті її ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску) чи реорганізації (злиття, поділу, приєднання або перетворення), її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до бюджету.