Новини

У Національному лісотехнічному університеті України (НЛТУ) наприкінці листопада цього року відбувся круглий стіл, на якому члени Ради лісового сектору Львівської області обмінялися думками щодо нагальних питань та готувалися до проведення офіційних засідання згаданої Ради.

Захід не висвітлювався у ЗМІ, але важливо розповісти які питання турбують безпосередніх учасників цього сектору економіки, представників органів влади, а також науковців та експертів (саме практиків!) галузі.

Офіційна назва круглого столу: «Політико-економічний аналіз лісового господарства стосовно меблевого та деревообробного секторів України». Захід був організований науковцями НЛТУ в рамках економічної програми конкурентоспроможності USAID «Competitive Economy Program». Програма покликана проаналізувати стан управління лісами: від лісозаготівель і ланцюгів поставок, до питань конкуренції та торгівлі. Завдання – з’ясувати що заважає сталому управлінню лісовим господарством та справедливому доступу до ресурсів підприємствам меблевого сектору і деревообробки. Кінцева мета програми – залучити міжнародних аналітиків, інвесторів та надати їм необхідну інформацію для розробки «дорожньої карти» розвитку нашого лісопромислового сектору.

Вів засідання Орест Кійко – доктор технічних наук, завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини НЛТУ. У якості експерта вказаної програми був присутній Володимир Воробей – виконавчий директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks, відомий в Україні по впровадженню бізнес-проектів креативної та зеленої економіки. Координатор заходу – Ольга Мельник, завідувач кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Львівської політехніки.

Отже перше питання обговорення від Ореста Кійко: «Якою ви бачите ситуацію в лісовому секторі?»

Андрій Вовк (представник кластеру деревообробників) розповів, що деревообробна галузь зараз перебуває в стадії стагнації. Одна з причин – нестабільний курс гривні. Внутрішній ринок перенасичений, 80-90% деревообробних підприємств експортоорієнтовані. На початку року підприємства планували здійснювати діяльність за курсу 28 грн./$, сьогодні – курс 24 грн./$. Різниця в 4 грн. зменшила виручку на суму, що була запланована на виплату заробітної плати працівникам. Коментарі зайві.

По-друге: відсутність чіткого прозорого ринку деревини. Фінансування від держави немає. Лісгоспи виживають, продаючи сировину собі по собівартості, що також негативно впливає на ринок деревини. Крім того лісозаготівельники, які самі розробляють лісосіки, завідомо знаходяться в кращих умовах. Не врегульований порядок укладання прямих угод між лісозаготівельними та деревообробними підприємствами, тому виникають питання упередженого ставлення і домовленостей.

Підтримка