Цього року Ботанічному саду Національного лісотехнічного університету України виповнилося 30 років. Створений він Постановою Ради Міністрів Української РСР № 33 від 22. 02. 1991р. і згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 584 від 12.10.1992 р. «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» оголошений як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення у складі трьох колекційних об’єктів: дендрарію – вул. Ольги Кобилянської, 1, дендропарку – вул. Ген. Чупринки і арборетуму – с. Страдч Яворівського р-ну.

Серед головних завдань Ботанічного саду визначено: збереження та поповнення колекцій генофонду живих рослин місцевої й світової флори; проведення науково-дослідних робіт із вивчення їх росту і розвитку в регіоні, включаючи лісівничо-ботанічні особливості; ведення обліку колекційного фонду Саду та флористичного різноманіття інших об’єктів.

Ботанічний сад НЛТУ України – єдиний в Україні ботанічний сад лісівничо-ботанічного спрямування. Окрім традиційного для ботанічних садів напрямку робіт також вивчається, як в подальшому ведуть себе деревні інтродуценти в насадженнях, куди їх ввели.

Ботанічна таксономія та таксономічні уточнення. При інвентаризації рослин виявилися проблеми з українськими таксономічними назвами та їх відповідниками на інших мовах. Відповідні напрацювання Ботанічного саду доповідалися на 3-ох міжнародних науково-практичних конференціях з української наукової термінології. У 2001 році за ініціативи та активної участі Ботанічного саду разом із 2-ма кафедрами НЛТУ України було видано «Словник таксономічних назв деревних рослин (українською, латинською, російською, англійською, німецькою мовами)» об’ємом 148 сторінок тиражем 1000 примірників.

За рекомендацією Ради ботанічних садів і дендропарків України уточнено таксономічну приналежність більше 40 деревних рослин. У спеціальній ботанічній літературі було виявлено помилковий опис морфологічної будови плоду кельрейтерії волотистої. Проведено його уточнення. Також виявили і описали унікальну особину дуба червоного як його бородавчастостовбурову відміну.

Колекційний фонд живих рослин Ботанічного саду. Колекційні рослини розміщені на трьох об’єктах, по яких за результатами інвентаризації дендрофлори сформована електронна база даних та електронний варіант картографічних матеріалів.

На території дендрарію проінвентаризовано 177 видових і внутрішньовидових таксонів деревно-чагарникових рослин, дендропарку –422 таксони, арборетуму – 212 таксонів.

Всього колекція дендрофлори Ботанічного саду представлена 5233 деревно-чагарниковими рослинами 515 таксономічних назв.

Колекція трав’янистих рослин становить 500 таксонів.

На даний час проводяться чергові біжучі уточнення складу колекційного фонду. На базі облікованих рослин ведеться вивчення феноритміки, рівень адаптації та особливості росту і розвитку цих рослин.

Дослідження фізіолого-біохімічних ознак адаптації деревних рослин різних таксонів до впливу деградованого урбогенного середовища показало, що особини малостійких видів реагують більшими змінами в показнику рН гомогенату листя (ΔPH), тоді як стійкіші – реагують у меншій мірі. У результаті проведених досліджень вибудовано ряд стійкості дерев 48 таксонів.

Вивчення феноритміки деревних рослин. Були започатковані фенологічні спостереження для вивчення феноритму розвитку деревних рослин та встановлення рівня їх адаптації. Серед деревних інтродуцентів найдовший період вегетації характерний для рослин північноазійського, далекосхідного і північноамериканського походження. Встановлено, що за період 1991-2000 рр. фенолаги їх вегетації досить стабільні: коефіціент їх варіації не перевищує 10%, а показник точності досліду знаходиться в межах 7%, що для феноритміки рослин є достатньо високим показником. Однак, дослідження останнього десятиліття показують певне їх збільшення, що, швидше за все, є відображенням кліматичних змін.

За 30-річний період виявлено тенденцію більшої варіабельності середніх фенодат початку цвітіння дуже ранньоквітучих рослин порівняно з іншими феногрупами. Встановлено, що 97% інтродукованих деревних рослин Ботанічного саду мають високий та хороший рівень адаптації до низьких температур холодного періоду року.

Згідно феноспостережень повного ступеня акліматизації набули 12,3% деревних інтродуцентів, добре акліматизувалися 73,5%, задовільного рівня акліматизації досягли 11,0%, слабкого ступеня – 2,6%, відсутні реальні ознаки акліматизації у 0,6%.

Із 2014 р. простежується стійка тенденція до зростання температури повітря. Для опадів цей  тренд є менш вираженим, проте навіть у цьому випадку виникає їх дефіцит у зв'язку з підвищеним випаровуванням. Найбільш критичними є кліматичні особливості 2015, 2019 та 2020 рр., коли спостерігались одночасно і позитивні аномалії температури і негативні аномалії опадів. За таких умов у більшості рослин відбувся збій феноритміки, скоротився період вегетації та значно погіршились вегетаційні та генеративні процеси в рослинних організмах.

Вивчення стійкості деревно-чагарникових рослин. Стійкість залежить від абіотичних та біотичних факторів. Серед перших – температурні фактори, дефіцит вологості, пошкодження вітром і мокрим снігом. Найсуттєвішу шкоду завдають вітер і сніг, так як із ним дуже складно (практично неможливо) боротися. Серед біотичних факторів – пошкодження ентомофауною та фітозахворювання. Пошкодження ентомофауною переважно вузько специфічне. Серед пошкодженнь представниками фітофлори найнебезпечніші дереворуйнівні гриби, які призводять до деструкції деревини та зниження механічної стійкості і довговічності деревних рослин. А це несе загрозу аварійності дерев. Запропоновані нами підходи дозволяють встановлювати рівень небезпечності їх для відвідувачів. А відтак – і почерговість проведення відповідних господарських заходів.

В останні десятиліття значного рівня набуло експансивне заселення деревно-чагарникових рослин особинами омели білої. У першу чергу це стосується урбоценозів та лісосмуг. Ботанічним садом показано причини такого явища, його сучасний розвиток та небезпечна екологічна перспектива за умови пасивного ставлення до цього.

Великовікові особини парків. Дослідивши деревні інтродуценти та автохтонні види ряду присадибних парків Львівщини виявили у них цікаві великовікові (понад 100 років) дерева. У Підгірцівському парку – особини 10 таксонів, у Журавнівському – 9, у Роздільському – 11, у Вишнянському – 13, у парку села Переможне – 13. Інтродуковані види пройшли довготерміновий період пристосування до місцевих умов, а отже можуть служити добре перевіреними адаптаційними зразками .

Про потенційну деревну продуктивність насаджень деревних інтродуцентів. Встановлено, що серед одновидових біогруп арборетума, які є прототипами лісових насаджень, у віці близько 50 років, найкращі показники росту відмічено у модрини японської та польського різновиду модрини європейської – Іе клас бонітету. Значні темпи росту та відносну продуктивність, що характеризується Іb класом бонітету, показали: дуб червоний, ясен пенсільванський, та автохтонний вид – ялиця біла, яка виявилася продуктивнішою від 3-ох інтродукованих видів цього роду.

Серед п'ятихвойних сосен за висотою домінує сосна румелійська – Іс клас бонітету. Проте, в останні кілька років спостерігається загнивання кореневої системи її особин і вивертання їх вітром. Серед кедрових сосен найкращі показники у сосни кедрової корейської – Іb клас бонітету.

Проведені дослідження виявили, що потенційна продуктивність насаджень туї велетенської в рівнинній частині Львівщини може виражатися І класом бонітету, а рівновершинної відміни туї західної – ІІ класом. Цікаво, що в останнього таксону туї завдяки великій густоті стояння стовбурів у 50-річному віці формується значний запас стовбурової деревини – 420 м³/га.

У парку туристичної бази «Карпати» на Сколівщині досліджували великовікові особини (130-140 років) сосни жорсткої, тсуги канадської та настовбурченої відміни кипарисовика горохоплодого вікової групи 130-140 років. Ці ж види обстежували в парках с. Вишня, с. Підгірці (Стрийські), с-ща Журавно та дендрарію Ботсаду. Із всіх об’єктів згадані інтродуценти найкраще ростуть в парку турбази в умовах долини річки Опір, де вони виявилися стійкими, досягли значних біометричних показників та високої декоративності. Крім того, особини сосни жорсткої та настовбурченої відміни кипарисовика горохоплодого за цими показниками та високими споживчими властивостями деревини, дозволяють зробити висновок про доцільність створення експериментальних лісових культур в річкових долинах північно-східного мегасхилу нижньогірського регіону Карпат.

Гіркокаштан звичайний за 200-літню історію в культурфітоценозах регіону показав себе стійким невибагливим високодекоративним видом, завдяки чому широко увійшов в асортимент зелених насаджень. Проте, в останні роки відбулося пошкодження його балканською охридською міллю, що в кінцевому результаті спричиняє відмирання листя дерев та призводить до втрати їх життєздатності та декоративності. Заміна ж вражених дерев особинами стійких до молі видів гіркокаштана нереальна через дефіцит посадкового матеріалу.

Виходячи з того, що рівень враження гіркокаштана звичайного охридською міллю та зниження його декоративності на даний час стабілізувався і в окремі роки навіть зменшився, для масового міського озеленення доцільно проводити селекційний відбір більш стійких екотипів цього виду. 

Також приступили до вивчення лісівничо-ботанічних особливостей функціонування складних великовікових насаджень Розточчя. Серед них 140-річне сосново-модринове насадження, яке відзначається високою повнотою та середнім, як для модрини, запасом. Модриновий елемент лісу середньоповнотний і формувався без достатнього впливу підгону. Клас бонітету як для модрини відносно низький – 1-ий.

У підпорядкованих ярусах переважають дуб звичайний та тіньовитривалі породи – бук лісовий і липа серцелиста. Насадження середньопродуктивне (818 м3/га), життєздатне, з унікальними породним складом і структурою. Подальше вивчення його і ряду інших великовікових – у перспективі.

Природне поновлення деревних інтродуцентів. Встановлено, що генеративним шляхом природно поновлюються третина інтродукованих деревних рослин арборетуму. Частина видів також природно розмножується вегетативно.

На порядку денному в найближчі десятиліття повинно стояти питання вивчення комплексної адаптації деревних інтродуцентів в умови регіону. Останнє зумовлено тим, що відомі непоодинокі випадки, коли представники нових видів, введені в місцеві фітоценози, проявляють інвазивні властивості.

Вивчення лісових мохоподібних. Переважна більшість таксонів мохоподібних, виявлених на ділянках арборетуму Ботанічного саду НЛТУ України у с. Страдч та на території арборетуму Познанського Природничого Університету у с. Зєльонка (де проводилося стажування на запрошення польської сторони) становили мохи. Лише п’ята частина цієї групи рослин – печіночники.

Спостереження за нововведеними декоративними трав’янистими рослинами відкритого ґрунту показали, що переважна їх більшість може успішно рости, цвісти і плодоносити у Львові в умовах культури. При цьому, розміри вегетативних та генеративних органів, а також кількість суцвіть та квіток на рослині в умовах культури збільшується. Для більшості вивчених видів рослин властива задовільна насіннєва продуктивність, а це важливий фактор для введення їх у культуру.

Також проводилося спостереження за унікальною дольодовиковою лучно-степовою рослинністю Лисої гори, а також гір Підлиська і Сипуха (Гологори, Золочівщина). Встановили, що таксономічний склад раритетних видів рослин тут неухильно деградує.

Біохімічні дослідження рослинної сировини окремих лікувальних видів отриманої з культури у порівнянні з природним середовищем виявили незначну різницю за вмістом біологічно активних речовин.

Великий відрізок часу пройшов від часу створення Ботанічного саду НЛТУ України. За цей час виконано ряд науково-дослідних робіт державного замовлення. Це роботи по наступних загальнодержавних тематиках. 

1. „Еколого-біологічний аналіз колекційного фонду Ботсаду УкрДЛТУ”.
2. „Еколого-біологічні особливості та агротехніка вирощування рідкісних і перспективних видів рослин Ботанічного саду УкрДЛТУ ”.
3. „Лісівничо-біологічні особливості вітчизняних та інтродукованих видів флори ботанічного саду НЛТУ України та прилеглих територій.

Працівниками Ботанічного саду підготовлено 1 докторську та захищено 6 кандидатських дисертацій.

Вийшло у світ близько 500 наукових публікацій. За цей час відбулися суттєві зміни у штатному розписі Саду. При його заснуванні штат складався із більш як 90 одиниць. На сьогодні штатних одиниць – 17, із них у науковому підрозділі – відділу лісівничо-ботанічних досліджень – 4 одиниці. Зрозуміло, що за цих умов досить складно таким числом співробітників виконувати всі покладені на Сад обов’язки із науково-природоохоронної роботи.

11 вересня для участі у воркшопах та семінарах «Змішане навчання», організованих в рамках проекту "Спільне цифрове майбутнє", до Університету сталого розвитку Еберсвальде  прибула делегація викладачів з НЛТУ України на чолі з керівником проекту від НЛТУ України професором Василем Лавним.

Тиждень воркшопів за тематикою "Змішаного навчання" розпочав д-р Гаральд Бендер. Експерт здійснив огляд змішаного навчання, окреслив цілі, методи та підхід (MOMBI) до змішаного навчання. Виділив етапи та ролі, наголосив на слабких місцях змішаного навчання. Окреслив особливості сучасних навчальних середовищ, компетенції 21 століття / компетенції 4С, А також запропонував сценарії змішаного навчання.

Проф. др. Дірк Іфенталер широко окреслив поняття медіадидактики - лінійні та нелінійні навчальні підходи, індивідуальні та адаптивні шляхи навчання (Аналітика навчання, ШІ та системи рекомендацій). 

Третій день стажування був присвячений огляду та практичному застосуванню платформи H5P з якою команду викладачів з НЛТУ України ознайомила Мірелла Зейдлер. Вона представила новий засіб створення інтерактивного навчального контенту та показала приклади створення контенту на платформі H5P, а також запропонувала механізми інтеграції елементів H5P в контент системи Moodle. Ознайомила із розширеними можливостями в H5P. 

Викладений матеріал опрацьовувався у підгрупах, з демонстраціями та обговоренням на пленарних засіданнях.

17 вересня відбулось нагородження учасників сертифікатами про проходження міжнародного стажування (3 кредити ECTS) та сертифікатами виконавця міжнародного проекту "Joint Digital Future Project" - A Ukrainian-German Partnership for digital supported Learning and Teaching.

Володимир Яркун

17 вересня 2021 року в залі засідань Вченої ради Національного лісотехнічного університету України відбулася робоча зустріч першого секретаря з питань продовольства та сільського господарства Посольства Федеративної Республіки Німеччина Франка Мюллера з адміністрацією університету. Метою зустрічі було обговорення результатів виконання спільного українсько-німецького проєкту з інвентаризації лісів, визначення напрямів подальшої співпраці та залучення провідних науковців університету до виконання проєктів.

Перший проректор з науково-педагогічної роботи, професор Микола Адамовський у вступному слові окреслив основні напрями міжнародної діяльності університету та наукові дослідження, які проводяться науковцями університету в рамках виконання різноманітних проєктів. Він наголосив на тісній співпраці НЛТУ України з німецькими університетами, зокрема з Університетом сталого розвитку м. Еберсвальде, Університетом м. Фрайбурга та Університетом м. Ротенбурга.

Завідувач кафедри лісівництва, професор Григорій Криницький зупинився на здобутках лабораторії молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин, які вперше у світі отримали повнорозмірні послідовності генів дефензину, що виконують ключову роль у процесах адаптації сосни звичайної до стресових чинників довкілля. Наукові здобутки лабораторії зареєстровані у міжнародній базі даних GenBank (Вашингтон, США). Наголошено на наукових здобутках кафедри лісівництва з питань переходу лісового господарства України на вибіркову форму господарювання та впровадження наближеного до природи лісівництва.

Під час зустрічі першого секретаря Франка Мюллера зацікавила участь фахівців університету до процесів реформування лісової галузі України. Були представлені здобутки наукової школи професора Ігора Синякевича та розроблення проєкту Закону України “Про національну лісову політику”.

В.о. начальника ВМЗ, доктор філософії Галина Лесюк презентувала доповідь про структуру університету, основні напрями його інтернаціоналізації, результати участі університету в конкурсах академічної мобільності за програмою Еразмус+ впродовж 2014-2020 років і виконання найбільших міжнародних освітніх та наукових проєктів за участю університету. У доповіді наголошено на сильних сторонах університету, які можуть зацікавити закордонних партнерів у вирішенні питань лісової галузі України

Заступник директора ННІ ЛСПГ, доцент Сергій Гаврилюк доповів про виконання колективом інституту проєкту в рамках програми Горизонт-2020 “Розподілена, інтегрована і гармонізована інформація про лісові ресурси для здійснення прогнозування в біоекономіці” (DIABOLO) та проєкту SURGE-Pro”, фінансованого фундацією Фольксваген. Продемонстровано практичний досвід співробіників та студентів інституту з інвентаризації лісів, зокрема букових пралісів Карпатського біосферного заповідника

Про підготовку в університеті фахівців лісового господарства, їх працевлаштування та науковий потенціал ННІ ЛСПГ доповіли проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, доцент Микола Борис, заступник директора ННІ ЛСПГ, доцент Петро Хомюк та завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування, доцент Іван Ільків.

Перший секретар з питань продовольства та сільського господарства Посольства ФРН Франк Мюллер подякував за організацію зустрічі та висловив переконання, що Федеральне Міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини і надалі продовжуватиме співпрацю з Державним агенством лісових ресурсів України, а науковці Національного лісотехнічного університету України будуть залучені до виконання нових проєктів з інвентаризації лісів, лісокористування та управління лісовим господарством.

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ
“Програма ERASMUS+ 2021-2027: можливості інтернаціоналізації освіти та пріоритетні напрями для університету”
(на виконання Стратегії інтернаціоналізації університету до 2026 року)

Цільова аудиторія: науково-педагогічні, наукові та адміністративні працівники, докторанти та аспіранти.

Тривалість: до 1 год 30 хв.

Дата та місце проведення: 22 вересня 2021 р. (середа), 16.20 год, вул. Ген. Чупринки 103, адмін. корпус, 2-ий поверх, зал засідань Вченої ради.

Очікувані результати для учасників: знати структуру та зміст проєктних заявок, вміти визначати потенційних партнерів, вміти готувати проєктні заявки, вміти формувати проєктні команди.

ПРОГРАМА

1. Стратегія інтернаціоналізації університету-2026: ключові завдання та індикатори ефективності їх реалізації.

                    Спікер: проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, канд. техн. наук, доцент Борис М.М.

15 хв

2. ERASMUS+ проєкти мобільності: аналітичний огляд 2014-2020 рр., конкурс 2022 р. та менеджмент проєктів.

                      Спікер: в.о. начальника ВМЗ, керівник сектору мобільності, доктор філософії (PhD) Лесюк Г.М.

30 хв

3. Проєкти з розвитку потенціалу вищої освіти. Огляд заявки проєкту QUARSU та досвід впровадження.

                     Спікер: завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини, д.-р техн. наук, професор Кійко О.А.

30 хв

          Підсумки семінару та пропозиції учасників щодо поглиблення інтернаціоналізації університету.

10 хв

Відділ міжнародних зв’язків НЛТУ України

16 вересня 2021 року відбулося урочисте відкриття інноваційний лісорозсадницький комплекс з вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, який був створений у Брюховичах на базі ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека та директор ДП «Львівський ЛСНЦ» Федір Пелиньо, розпочинаючи урочисте відкриття, розповіли  присутнім про зародження і реалізацію ідеї створення на Львівщині першого в Україні інноваційного лісового селекційно-насіннєвого центру та ознайомили гостей із впровадженням сучасних технологій вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою для відновлення лісів і лісорозведення.

З привітаннями виступили Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський, перший заступник голови Держлісагентства України Віталій Пунь, голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод, міський голова м. Львова Андрій Садовий.

До вітань приєдналися представник швецької компанії ВСС АВ Евальдас Блазевічус та генеральний підрядник, директор компанії ХО-СА-РО Володимир Хома.

Участь у заході взяли народні депутати України, депутати Львівської обласної ради та представники громадськості.

В заході також взяла участь делегація науковців Національного лісотехнічного університету України на чолі з першим проректором з науково-педагогічної роботи, професором Миколою Адамовським.

Інноваційний лісовий розсадник оснащений найсучаснішим обладнанням на основі технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є світовим лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насінних центрів і розсадників. Гості заходу мали нагоду на власні очі побачити усі можливості інноваційного лісорозсадницького комплексу та переконатися у його високій технологічності.

Основна перевага садивного матеріалу із закритою кореневою системою  полягає у можливості висаджування таких сіянців впродовж усього вегетаційного періоду та формуванні стійких здорових та продуктивних лісових насаджень, що особливо актуально в умовах змін клімату.

У збудованому за сучасною технологією лісорозсаднику будуть вирощуватися сіянці біотично стійких, високопродуктивних  лісових порід  для відновлення лісів Карпат та рівнинної частини: ялиця біла, бук лісовий, сосна звичайна, дуб звичайний, модрина європейська, псевдотсуга Мензіса та інші.

Реалізація проєкту з побудови нового інноваціного лісорозсадницького комплексу на Львівщині є результатом співпраці лісівників з Львівською обласною державною адміністрацією і Львівською обласною радою та підтримки Державного агентства лісових ресурсів України і Міндовкілля України.

Кошторисна вартість проекту складає 89,0 млн грн, в тому числі кошти на закупівлю обладнання та устаткування  - 48,5 млн грн. Проект реалізовано за рахунок фінансової підтримки: державних лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ – 41,1 млн грн, обласного бюджету Львівської області – 36,4 млн грн та Львівської об’єднаної територіальної громади – 11,5 млн грн.

За один рік вирощується 3,5 млн сіянців із закритою кореневою системою.

В перспективі з використанням наявних теплиць на підприємствах Львівського ОУЛМГ та розширенні тепличного комплексу і полів дорощування у ДП «Львівський ЛСНЦ»  проект дасть змогу додатково отримати 7,5 млн сіянців на рік із закритою кореневою системою та 4 млн шт. із покращеною кореневою системою.

Сумарна кількість вирощеного садивного матеріалу становитиме близько 15 млн сіянців із закритою та покращеною кореневою системою.

За матеріалами:

• https://lvivlis.gov.ua/news?id=4780
• https://lvivlis.gov.ua/news?id=4782

Вітаємо

з Днем працівника лісу!

Делегація викладачів з НЛТУ України та Університету сталого розвитку Еберсвальде 13 вересня розпочали участь у воркшопах та семінарах «Змішане навчання» організованих в рамках проекту "Спільне цифрове майбутнє".

Тиждень воркшопів за тематикою "Змішаного навчання" розпочав Д-р Гаральд Бендер. Експерт здійснив огляд змішаного навчання, окреслив цілі, методи та підхід (MOMBI) до змішаного навчання. Виділив етапи та ролі, наголосив на слабких місцях змішаного навчання. Окреслив особливості сучасних навчальних середовищ, компетенції 21 століття / компетенції 4С, А також запропонував сценарії змішаного навчання.

Проф. Др. Дірк Іфенталер широко окреслив поняття медіадидактики - лінійні та нелінійні навчальні підходи, індивідуальні та адаптивні шляхи навчання (Аналітика навчання, ШІ та системи рекомендацій). 

Мірелла Зейдлер представила команді викладачів з НЛТУ України приклади створення контенту на платформі H5P та запропонувала механізми інтеграції елементів H5P в контент системи Moodle. Ознайомила із розширеними можливостями в H5P. 

Викладений матеріал опрацьовувався у підгрупах, з демонстраціями та обговоренням на пленарних засіданнях.

Володимир Яркун

12.09.1931 - 28.12.2014

Білик Богдан Васильович – професор кафедри лісових машин 
Національного лісотехнічного університету України,
кандидат технічних наук, доцент, 
член-кореспондент Лісівничої академії наук України

Білик Богдан Васильович народився 12 вересня 1931 року в місті Сокалі у сім'ї вчителів Василя та Стефанії. До 1939-го року навчався в початковій школі у Любліні (Польща), а до 1944 – у Сокальській гімназії. У 1948 році здобув середню освіту в Сокальській середній школі. Вищу освіту здобув у Львівському лісотехнічному інституті, який закінчив з відзнакою за спеціальністю «Лісоінженерна справа», здобувши кваліфікацію інженера-технолога. З 1953 року розпочав педагогічну діяльність у Львівському лісотехнічному інституті на посаді асистента кафедри сухопутного транспорту лісу. В 1960-1963 роках був аспірантом цієї ж кафедри під науковим керівництвом професора Б. Гастєва. У 1963-1967 роках – асистент і старший викладач. В 1965 році захистив кандидатську дисертацію з технічних наук за спеціальністю «Машини і механізми лісорозробок, лісозаготівель, лісового господарства і деревообробних підприємств» на тему «Дослідження режимів роботи лісових автомобілів у гірських умовах Карпат».

Професор Б. Гастєв з учнями, справа-наліво: професори   Б. Білик, М. Гайдар, С. Костогриз, Г. Андрійчук, Н. Библюк

У 1967 році йому присвоєно вчене звання доцента кафедри транспорту лісу (зараз – кафедра лісових машин). Від 1992-го працював на посаді професора кафедри лісових машин і доріг. З 1992 року по 2002 був деканом лісомеханічного факультету Національного лісотехнічного університету України.

Тривалий час був науковим керівником студентського наукового товариства університету, а від 1971 року керував  аспірантурою. Під його керівництвом захищено низку наукових робіт, три кандидатські дисертації – аспірантами. 

Головними напрямками наукових досліджень професора Білика Б.В. були дослідження динаміки лісотранспортних засобів, моделювання динамічних процесів у трансмісії та ходовій системі колісних машин та оптимізація їх параметрів, створення відповідного програмного комп'ютерного забезпечення. Богдан Васильович Білик – автор понад 130 наукових праць у вітчизняних та зарубіжних виданнях, автор і співавтор науково-популярної та навчально-методичної літератури, зокрема, трьох навчальних посібників з грифом МОН України.

Проф. Білик Б. В. проводить аудиторне заняття  зі студентами

Загалом професор Білик Б.В. викладав у нашому виші 62 роки. На високому науковому і методичному рівні виховував бакалаврів, спеціалістів і магістрів, викладав професійно-орієнтовані  дисципліни, для яких сам розробив комп’ютерні програми і науково-методичне забезпечення.

Будучи деканом лісомеханічного факультету очолював робочу групу, яка займалася розробленням галузевих стандартів вищої освіти України.

Богдан Васильович був громадсько-активною людиною. Він був одним  із засновників, а з 1992 року – головою Асоціації викладачів і співробітників Лісотехніки, брав активну участь в заснуванні національної спілки педагогічних і наукових працівників Львівщини та був членом її ради.

У листопаді 1993 року Білика Б. В. було обрано членом-кореспондентом Лісівничої Академії Наук України. Його пам’ятають як діяльного члена Наукового товариства ім. Шевченка, «Просвіти» і Всеукраїнського Педагогічного Товариства ім. Г. Ващенка.

За вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну наукову і педагогічну діяльність Білика Б. В. нагороджено знаком «Відмінник освіти України» (1995 р.), а у 1999-му році йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Богдан Васильович вирізнявся широкою ерудицією, принциповою позицією, доброзичливістю і життєвою активністю, до останнього дня залишаючись відданим своїй справі.

Наприкінці 2014 року перестало битися серце  великого науковця і патріота України. Та світла пам’ять  про нього назавжди збережеться в серцях його учнів і колег.

З нагоди 90-річчя від Дня народження на кафедрі лісових машин оголошено тиждень пам’яті професора Білика Б.В., в рамках якого заплановано презентацію його науково-методичного доробку та круглий стіл для усіх тих, хто знав цю непересічну, доброзичливу, працелюбну і талановиту людину з добрим серцем і світлим розумом.

Від імені колективу кафедри лісових машин 
кандидат технічних наук, доцент Наталія Шевченко

8 вересня 2021 року, в залі засідань Вченої ради Національного лісотехнічного університету України відбулася робоча зустріч керівників кадрових підрозділів лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України. 

Ректор НЛТУ України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Степанович Загорський розпочав зустріч вступним словом, у якому окреслив шляхи майбутньої тісної співпраці між університетом і Держлісагентством в питаннях підготовки висококваліфікованих фахівців для лісогосподарських підприємств, що відповідає тенденціям реформування лісового сектору економіки України.

Про існуючі спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців у НЛТУ України, а також перспективи відкриття нових спеціальностей подав інформацію відповідальний секретар Приймальної комісії, канд. техн. наук М.Р. Бурдяк. 

Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства, д-р с.-г. наук, професор С.І. Миклуш розповів про підготовку фахівців для лісового сектору економіки нашої країни.

Про підготовку в університеті фахівців для деревообробної та меблевої галузей проінформував директор ННІ деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну, д-р техн. наук, професор В.О. Маєвський.

Директор ННІ інженерної механіки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, д-р техн. наук, професор І.Т. Ребезнюк розповів про перспективи співпраці ННІ ІМАКІТ з підприємствами Державного агентства лісових ресурсів України й про підготовку фахівців у цій галузі. 

Про підготовку в університеті фахівців екологічних та економічних напрямів проінформував директор ННІ екологічної економіки і менеджменту, канд. екон. наук, доцент П.К. Динька.

Щодо можливостей підвищення кваліфікації працівників лісогосподарських підприємств у НЛТУ України присутніх ознайомив проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, канд. техн. наук, доцент М.М. Борис. Він підкреслив, що підвищення кваліфікації працівників Держлісагентства сприятиме забезпеченню проведення необхідних реформ у лісовій галузі.

Проректор з наукової роботи, д-р с.-г. наук, професор В.В. Лавний проінформував присутніх щодо наукової співпраці університету з державними лісогосподарськими підприємствами. Він акцентував на необхідності розширення, поглиблення і впровадження наукових досліджень з актуальних проблем розвитку галузі.

Про зв’язок виробництва, освіти та науки розповідав А.М. Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, д-р екон. наук, професор.

Перший проректор з науково-педагогічної роботи, професор М.Г. Адамовський зупинився на багатолітньому досвіді НЛТУ України в плані підготовки фахівців для лісової та суміжних галузей народного господарства України, необхідності тісного зв’язку науки і виробництва, що надасть додатковий поштовх у розвитку лісової галузі та сприятиме сталому розвитку. 

Плідна та інформативна зустріч керівників відділів кадрів лісогосподарських підприємств Національного агентства лісових ресурсів України завершилася підсумковим словом ректора університету, професора Загорського В.С., який висловив сподівання на поглиблення співпраці між НЛТУ України і Держлісагентством у питаннях підготовки висококваліфікованих фахівців.

До уваги аспірантів НЛТУ України!

До 30 вересня 2021 р. триває подання заявок для участі у тренінгу Програми балтійського університету для аспірантів (окрім аспірантів 1-го року навчання).

Програма тренінгу включає презентацію дисертаційного дослідження,  індивідуальні консультації з експертами, розвиток навичок академічного письма.

Тренінг планується проводити очно, 24-28 листопада 2021 р. Рогов, Польща.

Участь у тренінгу безкоштовна і включає покриття витрат на харчування та проживання. Аспіранти НЛТУ неодноразово брали участь.

Галузі знань: Інженерія, суспільні науки (економіка включно), науки про довкілля.

Звертаємо також увагу, що у попередні роки за результатами участі у тренінгу видавався збірник тез (Books of abstracts).

Деталі у додатку.

Дорогі колеги!

Щиросердечно вітаю Вас з Днем знань та початком нового навчального року! Це хвилююче, всенародне свято втілює у собі ідеали людяності, доброти, мудрості та відбувається в 30-річний ювілей Незалежності України.

В цей урочистий День звертаюся насамперед до першокурсників, які поповнили дружну родину нашого Університету, одного з відомих і престижних університетів України, котрий є визнаним центром освіти і науки у європейській та світовій освітній спільноті.

За свою 147-річну історію університет завжди був і залишається величним храмом освіти і науки, в якому зберігаються славні традиції і панують високі ідеали духовності, гуманізму, постійного пошуку істини, прагнення пізна­вати навколишній світ і робити життя на Землі досконалішим і гармонійним. Це підтверджується гаслом університету: “AD NATURAM VIVERE DISCIMUS” – “Вчимося жити в гармонії з природою”.

Ми пишаємося своїми випускниками – видатними вченими, політичними та громадськими діячами, які зробили вагомий внесок у розвиток нашої Держави. Пишайтеся і Ви тим, що поповнили лісотехнічну родину. Ви здобули право розвивати багаті академічні традиції Університету, які формувало багато поколінь його студентів, викладачів і вчених. Невдовзі й Ваші здобутки доповнять скарбницю надбань Університету. Тож бережіть і примножуйте університетські традиції та надбання.

Бажаю, щоб скрізь і завжди Ви відчували радість і гордість за те, що є студентами Національного лісотехнічного університету України. Будьте патріотами України, готовими захищати суверенітет і територіальну цілісність нашої Держави, гідними послідовниками тих, хто уславив своїми досягненнями наш університет і нашу Вітчизну!

Висловлюю глибоку вдячність науково-педагогічним працівникам, науковцям та співробітникам Університету за відданість професії, за те, що, незважаючи на об’єктивні труднощі, Ви, не рахуючись з часом, в умовах поширення коронавірусної хвороби COVID-19, віддаєте всі свої сили, знання і любов студентам, самовіддано служите справі навчання й виховання молоді, що є основою зміцнення, розвитку і процвітання нашої Держави.

Новий навчальний рік не обіцяє бути легким. Але я переконаний, що колектив Університету здатен подолати глобальні виклики сьогодення і цей рік обов’язково стане для нас роком нових досягнень в освіті та науці.

Сердечно вітаю усіх з Днем знань та початком нового навчального року. Бажаю Вам міцного здоров’я, нових творчих звершень, освітніх і наукових здобутків, які примножать славні традиції Університету як в Україні, так і за її межами.

Миру, добра, успіхів та щастя Вам і Вашим родинам!

                                 З глибокою пошаною

Ректор, член-кореспондент НАН України                                                                 Володимир ЗАГОРСЬКИЙ