Університети-партнери проекту «Зелені університети» оголошують результати відеоконкурсу! За результатами роботи міжнародного журі проекту V4GU переможцями відеоконкурсу «Зелені університети» від Національного лісотехнічного університету України визначено:

Переможці 1 місце (велосипед): Павлічко Денис 2 місце (електросамокати): Василів Владислав Ростислав Кравчук Лопушанська Юлія Бодачевська Марта 3 місце (павер банк з сонячною батареєю): Загакайло Тетяна Комаров Віталій Онуфрак Юлія Терешків Сергій Пашкевич Петро Цуприк Василь Подкопаєва Єлизавета

Нагородження* Урочиста церемонія нагородження відбудеться 20 липня 2021 р. (вівторок), 14.00 год в залі засідань Вченої Ради, Адміністративний корпус, 2 поверх (з дотриманням карантинних вимог)     Нагородження відбуватиметься за наступною процедурою: кожен учасник приходить за призом з документами, що посвідчують особу (паспорт), та засвідчує отримання призу особистим підписом у документах;   кожен учасник отримує сертифікат про участь у відеоконкурсі; кожен учасник фотографується з сертифікатом та отриманим призом.

Результати оцінювання відео учасників з Національного лісотехнічного університету України міжнародним журі представлені у табл.1. 

Відео Павлічка Дениса зайняло перше місце не тільки серед відео учасників з Національного лісотехнічного університету України, але й серед усіх 118 відео, змонтованих учасниками з 5 університетів.

Від Національного лісотехнічного університету України загалом на конкурс представлено 27 відео. Попередньо анонсовано – 22 призові місця (12 основних + 10 термогорнят за результатами глядацького голосування). Результати глядацького голосування представлені у табл. 2. , рейтинг відео учасників за критерієм – загальна кількість вподобань у Facebook та Instagram – табл.3. Організатори відеоконкурсу вирішили нагородити усіх учасників, хто не зайняв 1-3 призові місця, термогорнятами.

Роз’яснення процедури оцінювання

Кожне відео оцінювались міжнародним журі, до складу якого входили представники п’яти університетів: Університет м. Печа (м.Печ, Угорщина); Чеський університет природничих наук (м.Прага, Чехія); Словацький університет сільськогосподарських наук (м.Нітра, Словакія); Університет у м. Карагуєвці (м.Карагуєваць, Сербія); Національний лісотехнічний університет України (м.Львів, Україна).

З кожного університету 2 члени журі, за винятком Словацького університету сільськогосподарських наук, який делегував 4 члени журі.

Кожен член журі індивідуально оцінював кожне відео за трьома критеріями:

• Практичність (простота  реалізації)  ідеї (0-10 балів)
• Інноваційність ідеї (0-10 балів)
• Технічна якість відео (0-10 балів)

За результатами оцінювання по кожному відео виводилась середня оцінка, поставлена членами журі з одного університету. Наприклад, оцінки відео video1 учасника з Університету у м. Карагуєвці члена журі №1 з Університету Печа: 

• Практичність (простота реалізації) ідеї – 8 балів
• Інноваційність ідеї – 7 балів
• Технічна якість відео – 5 балів

Оцінки відео video1 учасника з Університету у м. Карагуєвці члена журі №2 з Університету Печа: 

• Практичність (простота реалізації) ідеї – 8 балів
• Інноваційність ідеї– 8 балів
• Технічна якість відео – 6 балів

Таким чином, середня оцінка вказаного відео учасника з Університету у м. Карагуєвці, поставлена журі з Університету Печа:

• Практичність (простота реалізації)  ідеї – 8 балів
• Інноваційність ідеї – 7.5 балів
• Технічна якість відео – 5.5 балів

Аналогічно виводились середні оцінки вказаного відео, поставлені членами журі з чотирьох інших університетів. Таким чином, кожне відео по кожному з трьох критеріїв отримало середні оцінки за 10-бальною шкалою від п’яти різних університетів. Після цього, середні оцінки були підсумовані по кожному окремому критерію та загалом.

Таблиця 1

Результати оцінювання відео учасників з
Національного лісотехнічного університету України міжнародним журі

Таблиця 2

Результати глядацького оцінювання відео учасників з
Національного лісотехнічного університету України

Таблиця 3

Рейтинг відео учасників з України за критерієм – загальна кількість вподобань у Facebook та Instagram

* Учасники, які не зможуть забрати приз на урочистій церемонії нагородження, повинні забрати приз в організаторів до 28 липня 2021 р. Такі учасники індивідуально повинні узгодити зручну для них дату та час отримання призу у період з 21 до 28 липня 2021 р. з організатором на е-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., або у Telegram бесіді лісотехніків-учасників відеоконкурсу: https://t.me/joinchat/nDPAM5uh0984ZWRi.

The project is co-financed by the Governments of Czechia, Hungary, Poland and Slovakia through Visegrad Grants from International Visegrad Fund. 

На виконання міжнародного проєкту “V4 Green Universities” (V4GU), фінансованого Вишеградським фондом, 22 червня 2021 р. на базі НЛТУ України відбувся науково-практичний онлайн семінар «Університети як осередки сталості та екологізації освіти».

Програмою семінару було передбачено обговорення й обмін досвідом із таких питань:

• викладання курсу «Сталий розвиток» або інших курсів, базованих на парадигмі сталості;
• виконання наукових проєктів за участю студентів, аспірантів та викладачів з проблем сталого розвитку та протидії змінам клімату;
• впровадження практик енерго- і водоощадності, управління відходами, заходів боротьби зі змінами клімату, природоорієнтованих рішень на території студентських містечок;
• співпраця з місцевими громадами та органами влади задля вирішення екологічних проблем та запровадження еко-інновацій.
  

До участі в семінарі зголосилося біля 50 учасників – представників університетів, наукових установ, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін. Серед них: НЛТУ України, Національний університет імені Івана Франка, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Національний університет "Києво-Могилянська академія», Національний транспортний університет, ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», Одеський державний екологічний університет, Український Католицький Університет, Комунальне некомерційне підприємство "Центр екології, туризму та сталого розвитку" Бориславської міської ради, Львівський національний аграрний університет, Львівська Національна Академія Мистецтв та інші.

Учасників семінару привітав і побажав плідної роботи проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв'язків, координатор проєкту Микола Борис. 

Керівник робочої групи, голова комісії з екологізації освіти науково-методичної ради НЛТУ України професор кафедри екологічної економіки НЛТУ України Ігор Соловій виступив з програмною доповіддю «Сталість в університетах: сучасні тренди та можливості», запропонувавши напрями інтегрування принципів сталості у практику вітчизняних університетів. 

Проректор з наукової роботи НЛТУ України професор Василь Лавний у доповіді «Праліси Українських Карпат як модель наближеного до природи лісівництва»  ознайомив присутніх із напрацюваннями в галузі дослідження українських пралісів, їх значенням для збереження біорозмаїття, роллю в підтриманні лісових екосистем і пом’якшенні наслідків змін клімату. 

Сучасний стан і перспективи розвитку екологізації освіти в Україні охарактеризував завідувач кафедри екологічної економіки НЛТУ України доцент Іон Дубовіч, зробивши акцент на досягненнях Національного лісотехнічного університету України в реалізації концепції екологізації освіти у ЗВО України і роль академіка НАН України професора кафедри екологічної економіки Юрія Туниці в просуванні цієї ідеї в Україні та світі.

Фахівець з ІТ-технологій та інформаційного забезпечення проєкту, старший викладач кафедри ІТ, керівник центру веб-комунікацій Володимир Яркун і фахівець з комунікації та організаційного забезпечення проєкту, старший викладач кафедри економіки підприємства НЛТУ України к.е.н. Уляна Павлюк у спільній доповіді «НЛТУ України в рейтингу UI GreenMetric: досвід та нові виклики» ретельно проаналізували чинники успішності університету в запровадженні концепції сталого розвитку. Доповідачі докладно охарактеризували кожен із шести індикаторів, які було взято до уваги під час визначення рейтингу університетів у досягненні ними Цілей сталого розвитку, а саме:  інфраструктура, енергоресурси, відходи, вода, транспорт, освіта. Кожен критерій має бути достовірно підтверджений за допомогою певних параметрів. Було зазначено, що університет упродовж трьох років (2018-2020), відколи почав брати участь у процедурі рейтингування, послідовно демонструє неухильне покращення позицій за більшістю показників. Нагадаємо, що Національний лісотехнічний університет України втретє визнано найекологічнішим університетом України за даними всесвітнього рейтингу UIGreenMetric (UI Green Metric World University Rankings), університет входить до ТОП-10 світу за індикатором еко-освіти. У загальному світовому заліку університет посідає 144 позицію серед 912 кращих університетів світу з 84 країн. 

Фахівець з питань екологізації освіти та організаційного забезпечення проєкту, доцент кафедри екологічної економіки Людмила Максимів представила доповідь на тему «Роль університетів у реалізації проєктів з енергоефективності», в якій зокрема, поділилася досвідом участі НЛТУ України у програмі «Енергоефективні студентські містечка» у рамках проєкту USAID, а також результатами співпраці з Інститутом снігу, лісу і ландшафту (WSL), м. Бірменсдорф, Швейцарія щодо використання можливостей зеленої енергії, зокрема, енергетичної деревини в Українських Карпатах для забезпечення потреб місцевих громад у доступних і відносно недорогих джерелах енергії. У доповіді було окреслено напрями підвищення рівня енергоефективності вітчизняних університетів.

Спільну наукову доповідь на тему «Урахування цінності послуг екосистем у прийнятті рішень: освітній дискурс» представили фахівець з питань екологізації освіти та організаційного забезпечення проєкту, доцент кафедри екологічної економіки НЛТУ України Людмила Загвойська та к.е.н. Оксана Пелюх. У доповіді було наголошено на цінності послуг екосистем для добробуту людини, наведено сучасні підходи до їх оцінювання та методику подання в освітньому процесі. Людмила Загвойська поділилася досвідом участі у міжнародному проєкті COST CA15206 - Payments for Ecosystem Services (Forests for Water)  з оцінювання послуг екосистем і презентувала виконаний у рамках цього проєкту і опублікований у 2021 р. посібник «Ліси для водопостачання», де відображено ефективні схеми платежів за покращення водозабезпечення завдяки садінню дерев і догляду за ними. Оксана Пелюх поділилася результатами наукових досліджень, виконаних під керівництвом доц. Л. Загвойської, про уподобання населення щодо послуг лісових екосистем, зокрема – рекреаційних лісів, і досвіду виявлення попиту на ці послуги.

Досвід викладання дисципліни «Біотехнологія» в контексті проблем відновлення ґрунтів і впливу на клімат планети представила докторант кафедри екології, доцент Вікторія Оліферчук. Було наведено приклад використання розробленого доповідачем препарату для покращення якості ґрунту для клумб у центральній частині Львова.

Старший викладач кафедри екологічної економіки НЛТУ України Христина Василишин представила доповідь «Сучасний стан і перспективи розвитку «зелених студмістечок" в університетах світу», узагальнивши кращі практики функціонування зелених кампусів у провідних університетах світу і вітчизняних ЗВО.

Теми доповідей інших учасників відображено в Програмі семінару. За його результатами буде опубліковано збірник тез, а кожен учасник отримає сертифікат.

Дискусія в рамках семінару дозволила чітко окреслити роль сучасного університету в досягненні цілей сталого розвитку та шляхів її посилення.

Людмила Максимів,
Людмила Загвойська,
Володимир Яркун

Проект «Переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів в Україні з особливим врахуванням стійкості до пожеж та екстремальних погодних умов на засадах інтегрованого менеджменту пожеж (RESILPINE )»
Партнери: Університет сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина), Глобальний центр моніторингу пожеж (Фрейбург, Німеччина), Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (Київ), Національний лісотехнічний університет України.

Джерело фінансування: Німецьке федеральне міністерство продовольства і сільського господарства (German Federal Ministry for Food and Agriculture).

Тривалість: 2020-2022.

Завдання проекту: Переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів на прикладі ДП «Львівське лісове господарство» і Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату. 
Проект зосереджується, зокрема, на: дослідження потенціалу природної регенерації сосни для відновлення лісів, визначення стратегій проріджування для управління життєво важливими (стійкими) та якісно цінними сосновими (змішаними) лісами, перетворення однорідних одновікових лісів в різновікові змішані ліси, дендроекологічні аналізи бука, дуба та сосни для аналізу впливу змін клімату.

Інформація про проект:
https://www.hnee.de/de/Fachbereiche/Wald-und-Umwelt/Forschung/Aktuelle-Projekte/Transformation-of-pine-forests-to-a-close-to-nature-forest-management-in-Ukraine-and-with-special-consideration-of-resilience-to-fire-and-climate-extremes-such-as drought-E10783.htm

Проект «Деревообробна промисловість і зайнятість» (WoodForWork)

Партнери: Тюнен-інститут міжнародного лісового господарства та лісової економіки (Німеччина), ТзОВ UNIQUE (Німеччина), Університет Естаталь Амазоніка (Еквадор), Стратморський Центр енергетичних досліджень (Кенія), Університет Хюе (В'єтнам), Національний лісотехнічний університет України.

Джерело фінансування: Німецьке федеральне міністерство продовольства і сільського господарства (German Federal Ministry for Food and Agriculture).

Тривалість: 2020-2022.

Цілі проекту: Проєкт має на меті дослідити динаміку зайнятості у лісовій та деревообробній галузях промисловості Еквадору, Кенії, України та В'єтнаму, використовуючи багатоступеневий підхід.

Завдання:

• Формування надійних даних про зайнятість у лісовій та деревообробній галузях промисловості з метою вдосконалення бази даних про стале лісокористування, прийняття стратегічних рішень та оцінки інвестиційних можливостей у аналізованих країнах.
• Визначення кількісних показників зайнятості та взаємозв’язку між структурою та продуктивністю праці у лісовій та деревообробній галузях промисловості та загальним станом зайнятості в країні.
• Аналіз соціо-економічних впливів різних варіантів впровадження сталого лісокористування у прикладних дослідженнях (наприклад, відновлення деградованих лісів або заліснення), і аналіз їх взаємозв’язку з інвестиціями у лісове господарство та суміжні галузі економічної діяльності.

Інформація про проект: https://www.thuenen.de/en/wf/projects/woodforwork/