- Деталі
- Категорія: Новини
«Один жук проти системи»: у НЛТУ України відбувся науково-практичний семінар щодо загроз для деревних насаджень
22 жовтня 2026 року в Національному лісотехнічному університеті України у Львові відбувся науково-практичний семінар «Один жук проти системи: науково-практичний семінар щодо ситуації з ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою в Україні». Захід об’єднав фахівців у галузі лісового господарства, фітосанітарного контролю, захисту рослин та управління зеленими насадженнями для обговорення актуальних загроз і пошуку ефективних підходів до їх подолання.
Семінар розпочався хвилиною мовчання та вітальними словами організаторів. До учасників звернулися проректор НЛТУ України з наукової роботи, професор Василь Лавний та начальник Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Галина Микітчак. У своїх вступних виступах вони окреслили важливість співпраці наукової спільноти, фахівців-практиків та органів місцевого самоврядування у протидії поширенню небезпечних шкідників і хвороб дерев, а також у збереженні лісових екосистем і насаджень населених пунктів.
Професор Володимир Крамарець і доцент Ірина Мацях у вступі до семінару зупинилися на ключових питаннях, які передбачалися програмою семінару. Семінар проводився в рамках міжнародного проєкту FORSAID “Forest surveillance with artificial intelligence and digital technologies” ("Спостереження за лісами за допомогою штучного інтелекту та цифрових технологій"). У рамках цього проєкту проводяться дослідження карантинних та інвазійних видів, зокрема ясеневої смарагдової вузькотілої златки та кольорового раку платана. FORSAID отримує фінансування від Програми досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт Європа» згідно з грантовою угодою № 101134200.
Першу частину семінару присвятили ситуації з ясеневою смарагдовою вузькотілою златкою (Agrilus planipennis) в Україні ‒ від моніторингу до управління.
Ольга Башинська (начальник відділу аналізу фітосанітарних ризиків Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) подала інформацію про результати моніторингу, фітосанітарних заходів, систему протидії поширенню інвазійного шкідника Agrilus planipennis, міжвідомчу взаємодію і практичні інструменти реагування.
Тетяна Кучерявенко (головний спеціаліст Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України) охарактеризувала систему нагляду за шкідниками та патогенами, яка діє в лісогосподарських підприємствах, міжвідомчу взаємодію та заходи щодо протидії поширенню ясеневої смарагдової вузькотілої златки в лісах на території України.
Катерина Давиденко (науковець Шведського університету сільськогосподарських наук) вказала на складну ситуацію: на території України на ясен впливають небезпечний інвазійний патоген Hymenoscyphus fraxineus та ясенева смарагдова вузькотіла златка, що створює суттєві загрози та потребує значних зусиль зі збереження ясена звичайного в лісах та населених пунктах.
У своєму повідомленні «Agrilus planipennis: міфи та факти від виявлення до управління» Ірина Мацях (НЛТУ України) проаналізувала методи моніторингу та заходи з протидії ясеневій смарагдовій вузькотілій златці, які здійснюються на території США та Канади і можуть бути адаптовані до умов України.
Марта Костецька (заступник директора Львівської фітосанітарної випробувальної лабораторії Держпродспоживслужби) висвітлила роль фітосанітарної випробувальної лабораторії в ідентифікації Agrilus planipennis.
Під час дискусії «Златка та ясени: боротися чи адаптуватися?» учасники обговорили можливі підходи до реагування на поширення шкідників і хвороб ясена та перспективи управління ураженими деревними насадженнями на території України. Учасники семінару підкреслювали необхідність підготовки та навчання фахівців із захисту насаджень, працівників лісогосподарських підприємств та комунальних органів. Доцільно залучати громадськість до виявлення златки та пошуку стійких екземплярів ясена. Проведення моніторингу та впровадження заходів з протидії поширенню ясеневої смарагдової вузькотілої златки та Hymenoscyphus fraxineus потребує коштів, що ускладнюється війною на території України.
Друга частина семінару була присвячена новим викликам для насаджень населених пунктів, зокрема загрозам для платанів.
У населених пунктах України для озеленення часто застосовують платани, оскільки ці дерева добре витримують вплив міського середовища. Однак існує загроза проникнення збудника кольорового раку платана (Ceratocystis platani), карантинного виду для України та одного з об’єктів дослідження за програмою FORSAID.
Міжнародний досвід представив Francis Maire (арборист, EI Francis Maire Arboriste Conseil, Франція), який долучився до заходу онлайн із доповіддю «Ceratocystis platani у Франції: біологічні особливості збудника, відбір проб, лабораторний аналіз, розвиток епідемії та заходи боротьби з хворобою» та поділився особистим досвідом.
Artur Trzcianski (арборист, Trädexpertera AB, Швеція) ознайомив учасників семінару з практичним застосуванням стовбурних ін’єкцій для захисту дерев. Доповіді іноземних фахівців супроводжувалися синхронним перекладом.
Олена Пилявська (заступник директора ‒ керівник з якості Державної установи «Дніпропетровська фітосанітарна випробувальна лабораторія ДПСС») повідомила про можливості лабораторної ідентифікації Ceratocystis platani.
Про патогенний комплекс дерев родів Fraxinus та Platanus, який створює кумулятивний ефект та підсилює дію різних біотичних та абіотичних факторів, доповів Володимир Крамарець (НЛТУ України).
Під час заключної дискусії учасники семінару мали змогу узагальнити порушені питання та обговорити подальші кроки щодо моніторингу й управління фітосанітарними загрозами.
Проведення такого семінару засвідчує важливість міждисциплінарної та міжвідомчої співпраці у сфері захисту лісів і насаджень населених пунктів. Ефективна протидія небезпечним шкідникам і патогенам потребує систематичного моніторингу, достовірної діагностики, обміну науковими знаннями та узгоджених дій науковців, фахівців-практиків і органів місцевого самоврядування.
НЛТУ України й надалі залишається центром для професійного діалогу, поширення сучасних наукових підходів і налагодження співпраці задля збереження лісових екосистем та насаджень населених пунктів.
