НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

16 травня 2005 р., з огляду на вагомий внесок у розвиток вищої освіти та науки України, а також на міжнародне визнання результатів діяльності, указом Президента України Українському державному лісотехнічному університетові надано статус Національного лісотехнічного університету України.

16 травня 2005 р., з огляду на вагомий внесок у розвиток вищої освіти та науки України, а також на міжнародне визнання результатів діяльності, указом Президента України Українському державному лісотехнічному університетові надано статус Національного лісотехнічного університету України.

Університет готує фахівців з усіх спеціальностей лісового комплексу та суміжних галузей і проводить фундаментальні й прикладні наукові дослідження з актуальних галузевих та комплексних міжгалузевих проблем соціо-еколого-економічного розвитку України. Тут навчаються студенти з усіх регіонів України. Характерною ознакою діяльності університету є екологічне спрямування наукових досліджень і навчального процесу. Розроблена і реалізується програма екологізації природничих, гуманітарних та фахових дисциплін. Її метою є започаткування в системі вищої освіти України процесу екологізації навчальних дисциплін як складової сучасної дидактики. Реалізація такої програми відповідає вимогам ООН до підготовки фахівців для сталого розвитку.

В університеті, починаючи з 1993 р., проводяться наукові дослідження з проблем підготовки Екологічної Конституції Землі — глобального економіко-правового акта екологічної безпеки та сталого розвитку планети. На основі фундаментальних досліджень обґрунтовано ідею створення Екологічної Конституції Землі, яку від імені України офіційно виголошували в ООН президенти Леонід Кучма (1997, 2000) та Віктор Ющенко (2008, 2009), а також міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк (2007), міністри екології та природних ресурсів України (2007, 2012).1 У НЛТУ України успішно функціонують аспірантура з восьми і докторантура з п’яти спеціальностей, діють чотири спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Дослідницьку діяльність університету забезпечують відомі в Україні та за кордоном наукові школи з проблем: лісівництва; екологоощадних технологій лісопромисловоговиробництва; абразивного оброблення деревини; підвищення стійкості дереворізальних інструментів; технологіїсушіння та захисту деревини; еколого-економічних засад природокористування та охорони довкілля; урбоекології тафітомеліорації. Університет має інноваційні напрацювання у сфері біотехнологій, нанотехнологій, нетрадиційних джерел енергії, нових охороноздатних композиційних матеріалів на основі деревини, великогабаритних абразивних інструментів для калібрування шліфування деревини та деревинних матеріалів, апаратури для неруйнівного контролю якості промислових виробів, управління екосистемами заповідних територій на основі сучасних інформаційних технологій. Зокрема, вперше в історії вивчення біорозмаїття лісів України лабораторією молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин подано у Світовий банк генів GenBank(NCBI, Вашингтон, США) та зареєстровано клони ДНК різних генотипів високопродуктивної сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). В університеті успішно проводять фундаментальні дослідження із синтезу і кристалохімії металоорганічних комплексів за участю елементоорганічних лігандів. На нанорівні модифіковано полімерні матеріали 2природного та синтетичного походження шляхом закріплення функціонально специфічних комплексних активних центрів. Отримані нові комплекси, зареєстровані університетом у Банку комплексних сполук (Кембридж, Англія). Із метою поліпшення якості підготовки фахівців, повноцінного входження в міжнародний освітній простір, відповідно до нового статусу, в НЛТУ України було здійснено структурну реорганізацію. На підставі наказу ректора від 27 грудня 2013 р. № 247 шляхом реорганізації факультетів та Інституту екологічної економіки утворено як структурні підрозділи без права юридичної особи так і навчально-наукові інститути: Інститут лісового і садово-паркового господарства —на базі лісогосподарського факультету; Інститут інженерної механіки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій — на базі лісоме-ханічного факультету; Інститут деревооброблювальних технологій і дизайну — на базі технологічного факультету; Інститут екологічної економіки і менеджменту — набазі Інституту екологічної економіки та економічного факультету. На базі факультету довузівської підготовки та післядипломної освіти утворено Центр доуніверситетської і післядипломної освіти. Місце університету в ранжуванні за індексом Гірша —показником, що заснований на кількості наукових публікацій і кількості цитувань цих публікацій, — 37, (індекс Гірша — 10). У рейтингу ВНЗ України за розробленою ЮНЕСКО системою, методику якої створено відповідно до Берлінських принципів ранжування університетів «ТОП–200 Україна», університет у 2012–2013 навчальному році посів традиційно високе 31 місце серед 200 ВНЗ України і третє місце серед 14 ВНЗ Львівщини.

3Нині в НЛТУ України здобуває освіту близько 6 тисяч студентів. На 33 кафедрах працюють 427 висококваліфікованих викладачів та наукових співробітників, зокрема академік НАНУкраїни, 52 доктори (професори) і 240 кандидатів наук (доцентів). Серед них — лауреати державних премій, заслужені діячі науки і технікиУкраїни, заслужені працівники освіти України. Студенти і працівники університету ніколи не залишалися осторонь від боротьби за демократичні зрушенняв житті нашої держави. Вони були учасниками голодування проти так званого мовного закону у 2012 р. Лісотехніки разом зі студентами та академічною громадою Львова започатковували Революцію гідності у листопаді 2013 р. Вони були серед постраждалих унаслідок дій незаконного збройного формування «Беркут» 30 листопада на Майдані Незалежності, мужньо стояли пліч-о-пліч із тими, хто блокував підрозділи внутрішніх та конвойних військ у Львові, у скрутні хвилини боронили Майдан від агресорів. 4У одному з боїв на вул. Грушевського 18 лютого 2014 р. силовики гранатою смертельно поранилиу голову Олександра Капіноса — випускника технологічного факультету НЛТУ України2006 р. Наступного дня його життя обірвалося у неповні тридцять років...24 жовтня 2014 р. не лише спільнота Національного лісо-технічного університету України, а й уся наукова та освітянська громадськість нашої держави має вагомі підстави відзначити знаменну дату — 140-річчявід початку функціонування Крайової школи лісового господарства у м. Львові — предтечі нашої альма-матер. Відзначення цієї дати — нагода віддати шану багатьом поколінням лісівників і педагогів, котрі гідно переймали естафету служіння лісові, на всіх етапах складної вітчизняної історії ціною титанічних зусиль, а іноді й власного життя, оберігали та примножували один із найвагоміших національних скарбів, найважливіших компонентів біосфери, без якого неможливе її функціонування, а, отже, й саме життя на планеті.Сто сорок років — час, за який змінювалися генерації лісівників, виростали нові й нові лісові масиви. Завдяки жертовності хранителів лісу, науковому підходу до вирощуваннята примноження лісових ресурсів України, територія якої впродовж минулого століття стала ареною двох світових воєн, їх вдалося вберегти. 5Наслідки колоніальної залежності нашоїБатьківщини в лісовій галузі відчутні й досі — лісистість території України залишається однією з найнижчих у Європі, порушена внаслідок грабіжницького господарювання вікова, породна структура деревостанів, їхня повнотність... У лісовій галузі ці наслідки даються взнаки особливо довго і проявляються передусім у девальвації природних ландшафтів, катастрофічних повенях та вітровалах, ослабленні генофонду деревних порід та в багатьох інших негативних процесах, подоланню яких лісознавці-учені та практики-лісівники ненастанно приділяють пильну увагу. Після багатьох років розграбування і виснаження природних ресурсів сьогодні ми отримали шанс виправити помилки минулого, багато з яких без перебільшення можна назвати злочинами проти природи, удосконалити закони у сфері природокористування, забезпечити суворе їх дот-римання всіма суб’єктами господарювання, подолати споживацькі підходи до природи і лісових ресурсів зокрема. Упоратися з цими завданнями можна лише озброївшись багажем найсучасніших наукових знань. Своїми науковими здобутками університет значною мірою формує лісову політику держави, впливає на розвиток лісопромислової та деревообробної галузей. Учені плідно працюють над проблемою збільшення лісистості території країни,заліснення ураженої радіацією зони відчуження Чорнобильської АЕС, збереження, охорони й раціонального використаннялісових ресурсів. На підтвердження цих благородних намірів —послідовно втілювати в навчальному процесі та науковій діяльності екологічний імператив, дбайливо плекати природо-охоронну свідомість — на фронтоні навчально-адміністративного корпусу викарбувано латинський девіз: «Ad naturamvivere discimus» (Вчимося жити у гармонії з природою).

6Навчально-виховний процес в університеті спрямований на вирішення ключового завдання освіти у XXI столітті — на розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє. Сучасний ринок праці вимагає від випускника вищого навчального закладу не лише глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно застосовувати їх у нестандартних, мінливих життєвих ситуаціях. За останні роки в університеті здійснено низку заходів щодо реалізації ідей і положень Національної доктрини розвитку освіти, реформування лісотехнічної освіти, підвищення її якості, конкурентоздатності. Модернізовано зміст та вдосконалено організацію навчання за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки фахівців. Інтенсивно впроваджуються принципи Болонського процесу, кредитно-модульної системи навчання. У реалізації вимог із запровадження «європейського змісту» освіти та програми дій щодо положень Болонської декларації в систему вищої лісотехнічної освіти й науки України пріоритетного значення набуває втілення в навчальний процес університету інноваційних форм навчання, серед яких — компетентнісний підхід. Він є одним із концептуально важливих засобів управління якістю підготовки фахівців для лісового сектору економіки України. Впровадження компетентного підходу в університеті дає змогу привести вищу лісотехнічну освіту у відповідність до потреб ринку праці, запитів особистості й суспільства. Компетенції закладаються в освітній процес університету через технології, зміст, стиль життя навчального закладу, взаємодію між викладачем і студентом. Із запровадженням в Україні нового переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка бакалаврів (2006 р.), нового переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка спеціалістів і магістрів (2010 р.), та Національної рамки кваліфікації (2011 р.) виникла необхідність перегляду галузевих стандартів вищої освіти з урахуванням вимог ринку праці докомпетентностей фахівців. Університет є базовим ВНЗ, де створено три робочі групи з розроблення галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО) з напрямів: «Деревооброблювальні технології», «Лісове і садово-паркове господарство» та «Лісозаготівля». 7Робочі групи університету провели значну роботу з розроблення складових ГСВО третього покоління, зорієнтованих на компетентнісний підхід. В основу підготовки фахівців лісотехнічного профілю були покладені принципи фундаментальності підготовки, гнучкості професійних програм та індивідуалізації освітнього процесу.Ці вимоги реалізуються в усіх складових галузевих стандартів: в освітньо-кваліфікаційних характеристиках, у переліку загальних та професійних компетенцій фахівців, у освітньо-про-фесійних програмах, у засобах діагностики, в особливостях підходів до розроблення кваліфікаційних завдань для оцінювання якості підготовки фахівців та перевірки набутих знань. Уся реформа навчального процесу в університеті спирається на формування не тільки знань, умінь і навичок, але йздатності реалізувати отримані знання. Саме ці фактори визначають актуальність проблеми формування компетентнісних здібностей фахівців лісового сектору економіки України. Підготовка сучасних кадрів із вищою лісотехнічною освітою відповідно до вимог ринкового середовища потребує удосконалення змісту форм і методів навчального процесу. Тому однією з причин, що зумовила перехід до технологій навчання, зорієнтованих на результат, є зміна соціального замовлення на випускника та потреб самого випускника, який потрапляє на ринок праці, де можуть динамічно змінюватисяне тільки шляхи досягнення мети, а й сама мета. Науково-педагогічні працівники університету вирішують невідкладні питання змін методик викладання, підвищення динаміки змін варіативної частини змісту освіти та переходу від оцінювання якості підготовки як набору знань, умінь та навичок з окремих предметів до розуміння її як набору інтегрованих і спеціалізованих компетенцій. Цей комплекс завдань вирішується у тісній співпраці академічної громади, студентів, випускниківі, найголовніше, — роботодавців. Розроблена в університеті у 90-х роках минулого століття модульно-рейтингова технологія навчання успішно трансформована у кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Система планування навчально-виховного процесу в НЛТУУкраїни з підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється відповідно до діючих нормативних документів за Європейською кредитно-трансферною системою (ЄКТС). На підставі складових ГСВО розроблюються навчально-методичні комплекси напрямів і спеціальностей та робочі навчальні плани на новий навчальний рік. Усі освітньо-професійні програми та навчальні плани, за якими в університеті готують фахівців, забезпечені робочими навчальними програмами дисциплін, куди внесені істотні зміни, пов’язані з удосконаленням системи підготовки фахівців відповідно до вимог положень Болонської декларації в системі вищої освіти.

8Модернізація навчального процесу і впровадження інноваційних технологій нерозривно пов’язані з підвищенням інтелектуальної культури науково-педагогічних працівників, рівня їхньої педагогічної майстерності. Тому ректорат скеровує науково-педагогічний персонал університету на розуміння того, що реформування й розвиток вищої освіти можливі тоді, коли суб’єкти процесу навчання володіють системою сучасних наукових знань, наповнення навчальних програм відповідає передовим досягненням вітчизняної та зарубіжної наукової й дидактичної думки, в навчальний процес широко впроваджуються результати науково-дослідних розробок, а студенти залучаються до виконання наукових проектів.

9В університеті інтенсивно впроваджуються у практику інноваційні технології, методи активного, інтерактивного навчання, що забезпечують взаємодію викладачів і студентів як рівноправних партнерів, стимулюють розвиток взаєморозуміння між ними, позитивної мотивації навчання. Кафедри забезпечені сучасною актуальною науковою інформацією та дидактичними матеріалами. Вони організовують дискусії й семінари для обміну досвідом між викладачами, зокрема щодо організації співпраці зі студентами; створюють умови для підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників зопануванням новітніх технологій і змісту навчання. Значної уваги в університеті надають інформатизації навчального процесу, яка здійснюється за двома основними напрямами: забезпечення університету сучасною комп’ютерною технікою й мультимедійними засобами та розроблення власного високоефективного програмного забезпечення. Із метою реалізації основних принципів Болонської декларації, зокрема поліпшення якості навчання, робота ректорату спрямована на створення академічної атмосфери, заснованої на етичних засадах, а також на відповідальності науково-педагогічного персоналу університету за якість освітньої діяльності та підвищення рівня знань студентів. Планування, організацію та контроль якості й ефективності навчального процесу, управління навчальною діяльністю університету, організацію всіх видів практик, сприяння працевлаштуванню студентів і випускників університету, ведення обліку та звітності з питань навчальної роботи, а також координацію роботи навчально-наукових інститутів та кафедр здійснює навчально-методичний відділ. Національно-громадянське виховання в університеті спрямоване на формування національно свідомих громадян України, плекання належної культури викладачів, співробітників і сту-дентів. Виховний вплив на студентів університету здійснюється шляхом цілеспрямованої діяльності суб’єктів виховної роботита через їхнє ставлення до службових обов’язків, поведінки й особистого прикладу. Тому вона є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу.

10Для цілеспрямованого здійснення виховної роботи створено офіційні структури на рівні університету, інститутів, гуртожитків, студентських колективів із залученням представників відповідних кафедр, підрозділів, громадських організацій. Для організаційно-методичного забезпечення виховного процесу в університеті створено раду з організації виховної роботи, до складу якої входять: проректор (голова ради), заступники директорів інститутів із виховної роботи, завідувачі кафедр гуманітарного циклу, голови громадських організацій університету. Виховну роботу на рівні інституту організовує заступник директора з виховної роботи, на рівні кафедри — завідувач кафедри, в академічній групі цю роботу проводить куратор, права й обов’язки якого визначені відповідним Положенням. 

11Кураторів академічних груп призначають із першого курсу з метою допомоги студентам у адаптації до умов університетського життя, складання індивідуальних навчальних планів відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Кандидатури кураторів академічних груп, рекомендовані випусковими кафедрами й узгоджені із заступниками директорів із виховної роботи, розглядаються радою з виховної роботи та затверджуються наказом ректора до початку навчального року. Робота кураторів академічних груп включається в індивідуальний план та враховується під час розподілу педагогічного навантаження. Куратор академічної групи складає робочий план на семестр або на рік, який затверджується завідувачем кафедри й заступником директора інституту. У плані визначено тематику інформаційних і виховних годин, включених до розкладу навчальних занять. Виховні години в першому семестрі використовують для проведення адаптаційного курсу студентів-першокурсників. На підставі щорічних планів роботи та заходів щодо реалізації системи національно-громадянського виховання студентів університету, а також робочих планів кураторів заступники директорів інститутів із виховної роботи складають робочі плани виховної роботи інститутів. Після розгляду на раді кураторів інститутів їх погоджують із проректором і затверджують. Для ознайомлення кураторів із новою парадигмою виховання, підвищення їхньої психолого-педагогічної культури, допомоги їм в опануванні методики вивчення особистості студента, методики проведення інформаційних та виховних годин в університеті організований постійний психолого-педагогічний семінар. В університеті діє також громадський центр соціологічних досліджень, який забезпечує зворотній зв’язок між студентами та кураторами, системний підхід до організації виховного процесу. Для реалізації розробленої в університеті системи національно-громадянського виховання студентів щорічно розробляють відповідні заходи, які включають: план роботи ради з організації виховної роботи; календарний план основних виховних заходів; план роботи психолого-педагогічного семінару кураторів академічних груп; план роботи громадської соціологічної служби університету; план роботи правничого студентського лекторію; план роботи Народного дому Університету. На допомогу першокурсникам підготовлена «Пам’ятка першокурсника», у якій подано коротку історичну довідку про університет, його структуру, витяги зі Статуту університету, правил внутрішнього розпорядку, з положення про систему оцінювання знань студентів про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів. Також «Пам’ятка першокурсника» містить інформацію про університетські колективи художньої самодіяльності, спортивні секції, театри, музеї та виставкові зали м. Львова. В університеті діють гуртки художньої самодіяльності, народна хорова капела «Діброва», ансамбль народного танцю «Полонина». Вже традиційними стали фестивалі «ВеснаЛісотехніки», «Золота осінь», конкурси команд КВК, спортивні змагання, урочисті академії, тематичні вечори, зустрічі з видатними особистостями.

Наукова та науково-технічна діяльність університету визначається формулою: наука + навчальний процес = інновації для сфери охорони довкілля та сталого розвитку економіки України, яку ілюструє схема:

12

13На вітчизняному та світовому досвіді відпрацьовується модель дослідницького університету екологічного спрямування. В її основу закладена інфраструктура інноваційного типу: кафедри кафедральні науково-досліднілабораторії  держбюджетні та госп-договірні науково-дослідні групи й тимчасові творчі колективи  наукові школи державні ключові лабораторії з відповідного напряму наукових дослідженьгалузеві, міжгалузеві науково-дослідні лабораторії дільниці з випуску дослідних зразків науковотехнічної продукції бізнес-центри  малі інноваційні підприємницькі організаційні форми. Через цю інфраструктуру наукова та науково-технічна діяльність здійснюються за такими основними пріоритетними напрямами: фунда-ментальні проблеми наук про життята розвиток біотехнологій; фундаментальні дослідження з актуальнихпроблем суспільних і гуманітарних наук; інтелектуальні інформаційні й інформаційно-аналітичні технології; технології ефективного енергозбереження будівель і споруд; технології сталого використання, збереження та збагачення біоресурсів і покращення їх якості та безпечності, збереження біорізноманіття; створення та застосування технологій отримання, зварювання, з’єднання та оброблення конструкційних функціональних і композиційних матеріалів.

14Університет репрезентують наукові школи:

– Львівська школа з лісівничо-екологічних проблем підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових екосистем, керівник — професор Г. Т. Криницький;

– з еколого-економічних проблем сталого лісокористування й охорони довкілля, керівник — академік НАНУкраїни Ю. Ю. Туниця;

– з екологобезпечних та ресурсоощадних технологій лісозаготівлі та транспортування деревини, керівник — професор М. Г. Адамовський;

– із науково-технічних проблем сушіння деревини, керівник — професор П. В. Білей;

– із проблем підвищення ресурсуроботи деталей машин, дереворізальних інструментів і технологічного оснащення, керівники — професори М. Д. Кірик, В. М. Голубець.

Дослідження та розробки виконують 42 доктори, 227 кандидатів наукта 50 штатних працівників науково-дослідної частини. Обсяги науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються в межах кафедральних, галузевих і міжгалузевих наукових лабораторій науково-дослідної частини, щорічно складають більше двох мільйонів гривень.

Дослідники університету отримали визнані результати з:

– морфо-фізіологічних основ формування лісових фітоценозів;

– молекулярно-генетичних основ підвищення біологічної стійкості деревних порід;

 – заходів щодо збільшення лісистості в агроландшафтах України;15

– наукових основ підвищення фітомеліоративної ефективності рослинного покриву урбогенних і техногенних ландшафтів;

– фізіолого-біохімічних основ пострадіаційного росту лісових насаджень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС;

– еколого-економічних проблем сталого лісокористування й охорони довкілля та реалізації ідеї створення Екологічної Конституції Землі — законодавчої основи глобальної стратегії сталого розвитку й екологічної безпеки;

– створення і тиражування дослідних зразків велико-габаритних абразивних інструментів і обладнання для калібрування-шліфування повноформатних деревинно-стружкових плит;

– режимів сушіння деревини й деревинних матеріалів;

16– технології й техніки виробництва сучасних паркетних виробів орнаментальних композицій;

– виготовлення дослідних зразків дефектоскопів і товщиномірів для неруйнівного контролю якості промислових виробів;

– науково-технічних основ виготовлення деревинностружкових плит заданих властивостей;

– технології та обладнання для переробки низькоякісної деревини;– розроблення сучасних підвісних канатних систем лісозаготівельного й рекреаційного призначення;

– технології оздоблення виробів із деревини вітчизняними екологобезпечними лакофарбовими матеріалами;

– технології й обладнання для підвищення ресурсу роботи деталей машин та дереворізальних інструментів;17

– біоконверсії органічних відходів лісо- й агропромислового комплексу.

Щорічна результативність наукової та науково-технічної діяльності:

– науково-технічна продукція із 40 науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт;

– 30 охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності;

– 20 монографій;

– 15 навчальних посібників;

– чотири підручники;

– 1100 наукових статей, зокрема до 200 —у зарубіжних виданнях.

Сьогодні відпрацювання діяльності малих інноваційних підприємницьких організаційних форм проводиться у 32 базових підрозділах Бізнес-центру університету:19

– моніторингу екосистем заповідних територій;

– екотуризму в зоні СЕЗ «Яворів»;

– вирощування садивного матеріалу деревних рослин цільового призначення та декоративних форм;

– мікроклонування високопродуктивних сортів деревних рослин;

– використання недеревної продукції лісу;

– оцінки якості деревини та деревинних матеріалів;

– вирощування дерев явора із заданими властивостями;

– промислового вирощування грибів;

– фітомеліорації девастованих ландшафтів;

– створення, відновлення та експлуатації захисних насаджень уздовж транспортних магістралей;

– багатомірної оцінки та сертифікації лісів;

– створення геоінформаційних систем для лісової галузі;

– розробки проектів озеленення та благоустрою міст, населених пунктів, територій промислових підприємств, установ і організацій;

– вдосконалення, розробки та проектування комплексної механізації лісозаготівельних та лісоскладських робіт;21

– будівництва лісових доріг;

– розробки й виготовлення підвісних канатних систем;

– питань теплової й захисної обробки та сушіння деревини;

– раціонального використання лісосировинних ресурсів;

– розробки нових деревинних композиційних матеріалів із використанням нетрадиційних видів сировини;

– абразивної обробки деревини та деревинних матеріалів;

 – виготовлення, реставрації та зміцнення деталей машин, технологічного оснащення й різального інструменту;

 – розробки сучасних недеревинномістких паркетних виробів орнаментальних композицій;

 – синтезу, кристалічної структури метало органічних комплексів;

 – експрес-випробування показників якості виробів із деревини та деревинних матеріалів різного цільового призначення;

22– використання нетрадиційних джерел енергії в лісо-виробничому комплексі;

– розробки технологій і матеріалів для декоративно-захисного опорядження деревини;

– виготовлення апаратури для неруйнівного контролю якості промислових виробів;

– розробки інтер’єрів і меблів сучасного дизайну;

– проблем екологічної економіки;

– формування економічного механізму прискореного розвитку ринкових відносин у лісовиробничому комплексі;

– підготовки фахівців інформаційних технологій.

Підготовка кадрів вищої кваліфікації здійснюється через аспірантуру, докторантуру та інститут співшукачів наукових ступенів. В університеті діють чотири спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій:

– Д 35.072.1 зі спеціальності 08.00.06 — економіка природокористування та охорона навколишнього середовища (економічні науки);

– Д 35.072.02 зі спеціальностей 06.03.01 — лісові культури та фітомеліорація (сільськогосподарські науки) та 06.03.03 — лісознавство та лісівництво (сільськогосподарські та біологічні науки);

– Д 35.072.03 зі спеціальності 05.05.04 — машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт (технічні науки);

 – Д 35.072.04 зі спеціальності 05.23.06 — технологія деревообробки, виготовлення меблів та виробів з деревини(технічні науки). Щорічно в спеціалізованих учених радах у середньому захищається шість докторських і 18 кандидатських дисертацій.

????
???????+

Адреса

Національний лісотехнічний 
університет України
вул. Генерала Чупринки, 103, м.Львів, 79057
тел.: (032) 237 80 94, 237 79 88
E-mail: nltu@ukr.net

JoomShaper