Лісова рекультивація ландшафтів, як спланований процес екологічної інтеграції

У період 17-21 червня 2019 року доценти Національного лісотехнічного університету Уляна Башуцька та Олег Часковський в рамках програми Erasmus+ «Staff Mobility for Training» прийняли участь у блоковому модулі «Лісова рекультивація ландшафтів» (професор Шпатгельф) (рис.1). П’ятиденний модуль складався із циклу лекцій, семінарів, роботи у групах та екскурсії на об’єкти лісової рекультивації.

1

Понеділок розпочався вступною лекцією стосовно представлення блокового модуля професором Шпатгельф. Є більше двох більйонів деградованих земель у світі, які потрібно відновити. Для цього створено мережу глобальної співдружності для рекультивації (http://www.forestlandscaperestoration.org). Багато зусиль для відновлення порушених ландшафтів докладає організація IUFRO. Студентам рекомендуються актуальні наукові публікації за цією тематикою. Наступна лекція на тему відтворення боліт та менеджменту торфовищами (професор Лютгардт) відкриває їх важливе значення у питанні впливу на клімат шляхом акумулювання вуглекислого газу із атмосфери. Наглядно продемонстровано переваги боліт у їх властивості добре консервувати історичні рештки. Торфовища зберігають третину світових запасів вуглецю. Показано негативний вплив горіння торфовищ на довкілля. Дренаж торфовищ спричиняє зникнення особливих екосистем. Вплив на болотні комплекси невпинно зростає. Особливо інтенсивними є ці процеси у Південній Азії. Культивування олійних пальм у Малайзії: отримання 3-5 т пальмової олії спричиняє емісію 100 т·га-1 CO2. Після обіду прослухано лекцію доктора Пройзнер про рекультивацію порушених ландшафтів внаслідок добування бурого вугілля відкритим способом у місцевості Ляузітц. Студентами отримано деталізовану теоретичну інформацію про добування бурого вугілля і лісову рекультивацію, що допомогло отримати максимальну ефективність від екскурсії. Кожен присутній міг оцінити реальну ціну електроенергії.

У вівторок відбулася екскурсія на ділянки рекультивації буровугільного басейну Ляузітц (рис. 2-7). Величезні ями у земній поверхні виглядають вражаюче. Частина з них заповнена водою, тобто утворена мережа штучних озер (водогосподарська рекультивація), частина – засаджена лісовими культурами (лісогосподарська рекультивація). Перевага у створенні лісових культур на порушених землях надається місцевим видам – Pinus sylvestris, Betula pendula, Quercus robur, Tilia cordata, Populus tremula, Alnus glutinosa (зволожені екотопи) та ін. До інтродукованих видів (Pseudotsuga menziesii, Quercus rubra, Robinia pseudoacacia та ін.) ставляться із обережністю. Їх частка у лісових насадженнях є низькою.2

3

Середа присвячена участі у семінарах, які розкривають світовий потенціал лісової рекультивації. Студенти проходили практику в іноземних країнах протягом практичного семестру. Отриманий досвід вони презентували у групових доповідях на теми: «Відтворення тропічних дощових лісів», «Відтворення лісових територій після пожеж», «Відтворення посушливих земель», «Відтворення гірничопромислових територій», «Відтворення деградованих сільськогосподарських угідь» та «Відтворення мангрових екосистем». Доцільно відзначити відповідальність студентів у виконанні поставлених завдань, активну участь в обговоренні доповідей та уважність до рекомендацій викладача.

Четвер розпочався лекцією про плантаційне господарство (професор Больте, Інститут Тюнен дослідження лісових екосистем). Відтворення чи адаптація: глобальні зміни, адаптивні заходи і лісові масиви, особливості менеджменту в таких умовах, робота IUFRO для адаптації лісів та лісової рекультивації. Ці та інші питання глибоко розкривалися і підтверджувалися матеріалами досліджень, виконаних в рамках світових природоохоронних ініціатив. Наступна лекція стосувалася управління сухими тропічними лісами (професор Мітльонер, університет Гьотінген). Показано розташування і високу частку пустель на карті світу. Розкрито особливості пристосування до водного живлення рослинами пустель і напівпустель. Висвітлено специфічні умови грунтових формацій, новоутворення CaCO3, CaSO4, NaCl, NaCO3 та ін. Пояснено компенсаційні механізми дерев для виживання в умовах надмірного засолення ґрунтів. Представлені технології рекультивації: механічна, біологічна, хімічна, гідротехнічна, а також проаналізовані зрошувальні технології. У післяобідній час заслухано гостьову лекцію голландського науковця (професор Ван дер Мер) про відтворення тропічних дощових лісів. Представлено концепцію та загальні принципи реабілітації, наголошено на її відмінності від реставрації пошкоджених екосистем. Наведені досвід і приклади із Австралії та Індонезії. Розглянуті різні типи сукцесій лісової рослинності. Значний акцент зроблено на необхідності асистувати натуральній регенерації. Відзначено складність рекультивації територій, порушених добуванням бокситів, бурого вугілля, торфу у країнах із тропічним кліматом.

П’ятниця почалася продовженням лекції голландського науковця: вирощування олійних пальм і деградація земель, біорізноманіття у монокультурних і полікультурних насадженнях. Порівнюються схеми кореляції біорізноманіття і вуглецю на дослідних площах. Значна частка досліджень фінансувалася компанією Nestle. Надано рекомендації щодо управління такими територіями. Завершальною була лекція іншого голландського спеціаліста (дослідник де Бьор, міжнародна організація Ветляндс), присвячена рекультивації мангрових насаджень у Гвінея Біссау. Розкрито аутекологію мангрових насаджень, ерозійні процеси та необхідність підтримувати баланс седиментів. Наголошено на необхідності рекультивації відпрацьованих рисових полів. Наведено основні аспекти системи моніторингу. Поставлено питання аудиторії про доцільність вирощування рису у дельті ріки Руфіджі (Танзанія). На цьому модульний тиждень завершився. Студентам подякували за вибір блокового модуля. Вони заповнили анкети опитування, результати якого збираються спеціалістом інформаційного забезпечення.

Участь у описаному блоковому модулі «Лісова рекультивація ландшафтів» (професор Шпатгельф) збагатила особистий досвід викладачів нашого університету, сприяла набуттю ними нових навичок і умінь. Учасники дякують програмі Erasmus+ «Staff Mobility for Training» та організаторам за цю можливість.

Уляна Башуцька, Олег Часковський

Перемикач мови

Адреса

Національний лісотехнічний 
університет України
вул. Генерала Чупринки, 103, м.Львів, 79057
тел.: (032) 237 80 94, 237 79 88
E-mail: nltu@ukr.net

JoomShaper